Копержинська Нонна Кронідівна

Копержинська Нонна Кронідівна
Ім'я при народженні	Копержинська Нонна Кронідівна
Народилася	1 травня 1920; Київ
Померла	10 червня 1999 (79 років); Київ
Поховання	Байкове кладовище
Національність	українка
Громадянство	СРСР, Україна
Діяльність	акторка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1939—1999
Чоловік	Шкрьоба Павло Маркович
Провідні ролі	Секлета у фільмі «За двома зайцями»
IMDb	ID 0465764
	Нагороди та премії
	Висловлювання у Вікіцитатах

Копержи́нська Но́нна Кроні́дівна (1 травня 1920, Київ — 10 червня 1999, Київ) — українська актриса театру і кіно. Народна артистка УРСР (1967). Лауреатка театральної премії «Київська пектораль» (1995).

Біографія

Народилася 1 травня 1920 року в Києві. Коли їй було два роки, в неї помер батько. Потім Нонна з мамою-лікарем переїхали жити на Донбас у невелике місто — Димитров (нині Мирноград), а пізніше, коли її матір перевели на роботу до Києва, Нонна в 1938 році вступила до театрального інституту. Вона потрапила на курс до Амвросія Бучми. А згодом її помітив Олександр Довженко і в 1939 році зняв у своєму фільмі «Щорс».

Могила Нонни Копержинської і Павла Шкрьоби

У 1941 році почалася Німецько-радянська війна і Нонні довелося залишити навчання. Закінчила вона його вже після війни. З 1946 року і до кінця життя актриса працювала у театрі імені Івана Франка, створюючи незабутні сценічні образи. Народна артистка України Галина Яблонська, яка працювала з Нонною Копержинською, пригадувала:

Нонна Копержинська не грала на сцені — вона на ній жила, і в цьому її можна порівняти з Амвросієм Бучмою.

Вдруге Нонна з'явилася на екрані в картині «Украдене щастя» (1952), але народна слава до неї прийшла після ролей у фільмах «За двома зайцями» (1961) і «Королева бензоколонки» (1963). Голос видатної акторки впізнавали і любили шанувальники радіовистав «Театр перед мікрофоном».

Померла 10 червня 1999 року. Похована поруч зі своїм чоловіком, театральним режисером Павлом Шкрьобою на Байковому цвинтарі Києва.

Ролі в театрі

Текля («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького)
Вустя, «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»,
Степанида «Не судилось» М. Старицького,
Ганна «Фараони» О. Коломійця,
Ганна «Безталанна» І. Карпенка-Карого,
Люба Шевцова «Молода гвардія» О. Фадєєва,
Катерина «В степах України» О. Корнійчука,
Настя «Патетична соната» М. Куліша
Марина «Дядя Ваня» А. Чехова,
Ніна Іванівна «Ретро» О. Галіна
Клара Цеханасян «Візит старої дами» Ф. Дюрренматта
Катерина — Пора жовтого листя М. Я. Зарудного
Марта — Макар Діброва О. Є. Корнійчука
Настя — Украдене щастя" І. Я. Франка
Галина Петрівна — Гріх В. К. Винниченка
Гордиля — Лиха доля М. П. Старицького
Варвара — Мої друзі О. Корнійчука

Фільмографія

1939 — «Щорс»
1952 — «Украдене щастя» (фільм-вистава) — друга сусідка
1953 — «Калиновий гай»
1953 — «Доля Марини» — Мотря
1955 — «Назар Стодоля» (фільм-вистава) — молодиця
1955 — «В один чудовий день» — Оксана
1956 — «Коли співають солов'ї» — Устина
1957 — «Партизанська іскра» — мачеха Волошиних
1957 — «Штепсель одружує Тарапуньку» — тётя Вустя
1958 — «Чарівна ніч» (короткометражний) — Василина
1958 — «Сватання на Гончарівці» — Одарка
1958 — «Хлопчики» — жінка на вокзалі
1960 — «Киянка» (Фільм 3)
1961 — «За двома зайцями» — Секлета Пилипівна Лимериха, мати Галі
1962 — «Свіччине весілля» (фільм-вистава) — Тетяна, бублейниця
1963 — «Королева бензоколонки» — Рогнеда Карпівна, буфетниця
1964 — «Фараони» (фільм-вистава) — Ганна
1965 — «Місяць травень» — мати Галі
1966 — «Безталанна» (фільм-вистава) — Ганна
1966 — «Чому посміхаються зірки» (фільм-вистава) — Оксана Дмитровна
1967 — «Десятый крок» — епізод
1967 — «Непосиди» — Диходиміха, мати Олега
1967 — «Не судилось» (фільм-вистава) — Степанида
1969 — «Варчина земля» — Нонна Степанівна, голова
1969 — «Якщо є вітрила» — Капіталіна Дмитровна Дудка, жінка боцмана
1969 — «Лиха доля» — Гордиля
1971 — «Інспектор карного розшуку» — Каштанова, сусідка Огороднікових
1972 — «Мушкетери 4 «А»» (короткометражний) — Макаровна, тітка Юрка
1972 — «Рим, 17...»
1972 — «Зозуля з дипломом»
1974 — «Прощавайте, фараони» — Ганна
1975 — «Прості клопоти» — Єфимівна
1976 — «Час — московський» — Єфимівна
1978 — «Дві сім'ї» (фільм-вистава) — Настя, мати Самрося і Романа
1978 — «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»
1982 — «Ретро» (фільм-вистава) — Ніна Іванівна Воронкова, медсестра
1994 — «Царівна» (серіал) — приятелька
1995 — «Острів любові» (Фільм перший. «Острів любові») — нянька паночки

Пам'ять

Меморіальна дошка на Михайлівській вулиці в Києві

9 червня 2009 року на Михайлівській вулиці у Києві було встановлено меморіальну дошку на честь Нонни Копержинської[1].
Олег Вергеліс. Народна артистка (Олег Вергеліс про Нонну Копержинську). — Київ : ТОВ «ЗНУА», Журнал «Радуга», 2019. — 198 с. — (Серія «Глядацький зал») — ISBN 978-966-281-150-6.

Примітки

Урочисте відкриття меморіальної дошки. Нонна Копержинська^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Посилання

Коротка біографія (рос.)
Фільмографія (рос.)

Джерела

Довгий, В. "Царівна" [за О.Кобилянською] - український телеформат (зі спогадів сценариста) [згадка про Н. Копержинську, роль Приятелька]/ В. Довгий // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту. - Вип. 545-546: Слов'янська філологія. - 2011 . - С. 175-178
Жадько В. О. Некрополь на Байковій горі: літ.-публіц. вид. — К. : Фенікс, 2008. — С. 1197, 282. — ISBN 978-966-8567-13-1.
Жадько В. О. Український некрополь: іст. наук. довід. — К. : Жадько, 2005. — С. 203. — ISBN 966-8567-01-3.
Олег Вергеліс. Мама Нонна. Копержинська: актриса літ минулих // «Дзеркало тижня. Україна». 7 березня 2008

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Урочисте відкриття меморіальної дошки. Нонна Копержинська^{[недоступне посилання з липня 2019]}