Копитів (Червоноградський район)
Ко́питів — село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 256 осіб. Орган місцевого самоврядування - Тартаківська сільська рада.
| село Копитів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Червоноградський район |
| Громада | Сокальська міська |
| Код КАТОТТГ | UA46120110230062332 |
| Основні дані | |
| Населення | 256 |
| Площа | 0,43 км² |
| Густота населення | 595,35 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80033 |
| Телефонний код | +380 3257 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°28′48″ пн. ш. 24°23′41″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
205 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80033, Львівська обл., Червоноградський р-н, с.Тартаків |
| Староста | Козійчук Юрій Богданович |
| Карта | |
  Копитів | |
 Копитів | |
| Мапа | |
| |
Історія
Село Копитів розташоване на північний схід від міста Сокаль Львівської області. Сусідніми населеними пунктами є села: Горбків, Тартаків, Борок, Боб'ятин та Суховоля. Коли було засновано село Копитів та причини його заснування встановити важко.
Версії походження
Є декілька версій, як виникло село і його назва.
Версія перша
Поселення раніше було розташоване між Копитівським та Борокським лісами. Ця місцевість і по нині називається «Перша шия». Поселення тоді мало назву Копитко. Там щей сьогодні можна знайти куски цегли. В селі жив майстер-швець Копитко. Поміщик, що жив у селі, яке було розташоване на теперішньому місці, поселив шевця ближче свого двору, щоб той обслуговував його сім'ю.
Версія друга
На село напали татари і вигубили багато людей, особливо чоловічого населення. Закатованих людей похоронили за селом. Висипали велику могилу. Поставили хрест. Це поле і до сьогоднішнього часу носить назву «Могила». А жінки, що вижили, поклялися на «Могилі» носити вишиванки, вишиті тільки чорними і жовтими нитками. З приходом Радянської влади, хрест було знищено. Кругом села було багото слідів від кінських копит і від цього пішла назва села Копитів. З часом селом заволодів граф Збігнев Ланцкоронський, яке належало йому до першої світової війни.
Організації села
До 1939 року в селі діяла потужна організація «Просвіта» в яку входили: — гурток «Братства тверезості Святого Іллі», чисельністю 156 чоловік; — драматичний гурток; — церковний і сільський хори; — Союз Українок; — магазин і «Самопоміч»; — "Добрий господар". В селі діяла церква святого Іллі, яка згоріла у 1860 році. На цьому місці було збудовано нову церкву, яка булла привезена з села Межиріччя, і мала назву «Непорочного зачаття ПРесвятої Богородиці Анною». Церква почала діяти у 1882 році. Спочатку вона булла парафіяльною, а згодом парафію перенесли в село Боб'ятин. Першим священиком був Степан Подляшецький, а після нього священиками були: Ємільян Криницький, Кароль Давидович, Василь Фартух, Володимир Ярко. В селі діє Народний Дім «Просвіта», а поруч з ним магазин. Старанням жителів села в 1994 році було відновлено пам'ятник скасування панщини, який спорудили жителі села в 1848 році, а комуністи знищили його в 1961 році.
Населення
В 1909 році населення села Копитів становило 450 чоловік, 1935 рік – 455 чоловік, 1937 рік – 458 чоловік, 1939 рік – 510 чоловік.
Пам'ятки
Могила «Борцям за волю України» булла висипана в 1932 році. Потім булла знищена польськими шовіністами. Працюючи ночами, молоді люди відновили її. З приходом комуно-більшовицької влади, могила булла знову зруйнована і відновлена в 1993 році. У 2007 році стараннями родини Парфенюків (Ганни Чижмар) збудована статуя «Покров Пресвятої Богородиці»