Кордильєра-Бетіка

Кордильєра-Бетіка (ісп. Sistema Bético) — одна з основних систем гірських хребтів в Іспанії. Розташована в півдні і сході Піренейського півострова. Назва гірської системи походить від давньоримської області Бетіка, однієї з імператорських римських провінцій стародавньої Іспанії.

Кордильєра-Бетіка

Sistema Bético (ісп.)
Країна  Іспанія
Гороутворення Альпійський орогенез
Найвища точка Муласен
 - висота 3479 м
Схематичне розташування Бетіцьких хребтів
Схематичне розташування Бетіцьких хребтів
 Кордильєра-Бетіка
 у Вікісховищі

Географія

Тягнеться 600 кілометрів уздовж Середземноморського узбережжя країни від Гібралтару і Кадіської затоки до Валенсіанської затоки. На півночі Кордильєра-Бетіка відокремлені від центральної частини Месети та Сьєрра-Морена басейном Гвадалквівіру — Бетіцька низовина, сформована у передгірному крайовому прогині.

Піренеї розташовані на північ від східної частини Кордильєра-Пребетіка, найпівнічнішого подовження системи Кордильєра-Бетіка.

Гірська система розпадається на серію окремих хребтів і масивів, розчленованих великими і глибокими внутрішніми улоговинами — грабенами, і тому давно і добре освоєна. Найвищий хребет системи — гори Сьєрра-Невада. Найвища точка цього хребта, — гора Муласен, має висоту 3478м — найвища точка Піренейського півострова. Бетіцька Кордильєра друга по висоті у Європі після Альп. У горах Кордильєра-Бетіка бере початок одна з найбільших річок Іспанії Гвадалквівір.

Гібралтарська скеля також вважається частиною Бетіцької системи[1], але Кабо-де-Гата далі на схід не є у складі Бетіки, а вулканічного походження[2]

Екологія

Гірські ландшафти Кордильєри-Бетіки, розташовані у найспекотнішій частині півострова отримують набагато менше опадів , ніж інша частина Іспанії. У таких умовах важливе значення має експозиція схилів і бар'єрний ефект у розподілі атмосферної вологи. Нижні ділянки схилів південної експозиції, звернені у бік Середземного моря, з сухими рідколіссям алепської сосни, Olea oleaster, Quercus coccifera і степами. Ці спільноти піднімаються по схилах до висоти 750 метрів. Вище вони змінюються рідкостійними лісами з дуба кам'яного, до якого вище 1500 метрів починає домішуватися Quercus pyrenaica. Близько 1600 метрів з'являються соснові деревостої. Пояс субальпійського криволісся з ялівця, дріку і луків з кострицею поширений вище 2000 метрів.

Геологія

Бетіцька система відноситься до Гібралтарської дуги, і є західним краєм альпійського орогенезу.

Геологічно гори Ер-Риф у Марокко і Серра-де-Трамунтана на острові Майорка є продовженням Бетіцької системи[3] Гібралтарська дуга прямує на марокканському узбережжі від Уджда на сході до Танжера на заході, потім перетинає Гібралтарську протоку і знову прямує на схід від Кадісу до Валенсії і Балеарських островів.

Орографія

Кордильєра-Бетіка має поділ на декілька систем:

Кордильєра-Пенібетіка

Кордильєра-Пенібетіка має у своєму складі найвищу точку півострова — Муласен (3,478 m) у Сьєрра-Невада; інші геоморфологічні особливості:

  • Серранія-де-Ронда
  • Гібралтарська скеля
  • Сьєрра-де-лас-Ньєвес
  • Сьєрра-Бланка
  • Кордильера-Антекерана
  • Сьерра-де-Техеда
  • Сьєрра-де-Альміхара
  • Сьєрра-де-Алама
  • Сьєрра-Невада
  • Сьєрра-де-Лухар
  • Сьєрра-де-ла-Контравьєса
  • Сьєрра-де-Когольос
  • Сьєрра-де-Гадор
  • Сьєрра-де-Баса
  • Сьєрра-де-Лос-Філабрес
  • Сьєрра-Аламілья
  • Сьєрра-Еспунья
  • Сьєрра-де-Кабрера
  • Сьєрра-де-лас-Естансіас
  • Сурко-Інтрабетіко — серія долин і западин, що відокремлюють Пенібетіку від Суббетіки

Кордильєра-Суббетіка

Кордильєра-Суббетіка займає центральне місце у Кордильєрі-Бетіка. Найвища точка Пенья-де-ла-Крус (2027 m) у Сьєрра-Арана.

  • Сьєрра-дель-Альхібе, тут розташовано Лос-Алькорнокалес
  • Сьєрра-де-Грасалема
  • Сьєрра-де-Гібальбін
  • Сьєррас-Суббетікас-де-Кордоба
  • Сьєрра-Ельвіра
  • Сьєрра-де-Лоха
  • Сьєрра-де-Арана
  • Сьєрра-де-Когольос
  • Сьєрра-де-ла-Альфагвара
  • Сьєрра-де-Уетор
  • Сьєрра-Сур-де-Хаен переходить у Пребетіку

Кордильєра-Пребетіка

Кордильєра-Пребетіка є найпівнічнішим флангом Кордильєра-Бетіка. Найвища точка Ла-Сагра (2,382).

  • Сьєрра-Магіна
  • Сьєрра-де-Ла-Сагра
  • Сьєрра-де-Касорла
  • Сьєрра-де-Сегура
  • Сьєрра-де-Алькарас
  • Сьєрра-де-Кастріль
  • Сьєрра-де-ла-Сагра
  • Сьєрра-дель-Таїбілья
  • Сьєрра-де-Марія, переходить у Пенібетіку
  • Сьєрра-де-Марія
  • Монтго (масів)
  • Сьєрра-де-Бернія
  • Пеніаль д'Іфак

Дивись також

Ресурси Інтернету

Примітки
  1. A Guide to the Upper Rock Nature Reserve. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 4 червня 2013.
  2. European geoparks website. Архів оригіналу за 30 травня 2009. Процитовано 4 червня 2013.
  3. Dan Davis, Commercial Navigation in the Greek and Roman World
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.