Корела

Найвідоміші варіації забарвлення:

• Альбінос (білий з червоними очима). Його характеризує відсутність колірного пігменту. Забарвлення цих птахів повністю біле, іноді з кремовим нальотом. Голова та пір'я, що утворює чубок, жовте. Плями з боків голови ідентичні в особин обох статей. Самець біліше самки. У самки можна помітити блідо-жовті плями на крилах і пір'ї підхвістя, які іноді створюють враження мармурового забарвлення.
• Білий (з чорними очима). Цей підвид виходить в результаті схрещування білих самок з сірими самцями (носіями гена білизни). Птахи відрізняються досить інтенсивним жовтим нальотом. У самця світліші пір'я підхвістя, а два найдовших пера у хвості — чисто білі. У самки пір'я підхвістя мають виразний мармуровий рисунок, а пір'я хвоста — жовті.
• Лютино (жовтий з червоними очима). Птах має жовте забарвлення і білі плями на крилах. У особин обох статей є яскраво-помаранчеві плями на щоках.
• Світло-сірий. З'явився від схрещування сірих і білих німф з чорними очима. Має набагато світліше забарвлення в порівнянні з сірою німфою, інші характерні риси для статей зберігаються такими ж.
• Кольори кориці. Наявність забарвлення кольору кориці пов'язане з розладами в біохімічних перетвореннях організму. Темний пігмент утворюється за участю меланіну (чорний пігмент) і феомеланіну (коричневий пігмент). Для того, щоб зробити відтінки світлішими або отримати нові різновиди, часто схрещуються німфи кольору кориці з лютіно. Світло-коричневе забарвлення з'являється тільки замість сірого.
• Темно-жовтуватий. Цей підвид з'явився за участю різновидів з кольором кориці. Забарвлення птахів коливається від темно-жовтуватого до світло-кремового. Посвітління і зміна забарвлення також відноситься тільки до сірого пір'я.
• Шекі. У цих папуг сіре пір'я, на яких розташовуються неоднорідні білі плями. Найціннішими є ті птахи, у яких сірий та білий колір присутні в однакових пропорціях, а плями чіткі та розташовані симетрично. Білі плями можуть з'явитися несподівано в інших підвидів, визначених забарвленням, наприклад, у звичайних сірих, кольору кориці, лютіно, перлинно-сірих. Вважається, що шекі є найкращим вихідним матеріалом для отримання нових підвидів. В результаті поєднання перлинно-сірого різновиду з шекі виходять перлинно-сірі Шекі. У цих птахів біла голова, біло-жовтий хвіст, крила і спина перлинно-сірі. Після зміни оперення самки зберігають такий тип забарвлення, а у самців залишається забарвлення шекі.

Серед шекі є також арлекіни. У цих папуг сірі крила, жовта голова і чубок, решта пір'я — білі.

• Перлинно-сірий. Цей різновид виник з підвиду кольору кориці та темно-жовтуватого підвиду. У птахів, що належать до цієї варіації край пера темний, а середина біла. Іноді вдається отримати замість білого кольору жовтий з нальотом кольору кориці. Яскравість сірого забарвлення буває різною. Самка зберігає перлинно-сіре забарвлення впродовж усього життя. Самці змінюють його, деякі вже після першої линьки (втрати пір'я), інші лише по закінченню декількох років.
• Білокрилий. Папуги цього підвиду мають світло-сіре забарвлення, махові пера в крилах — білого кольору. Інші ознаки, що характеризують самця і самку, ідентичні тим, які мають сірі німфи.
• Чорнокрилий. Птах має світло-сіре забарвлення, тільки спина, гузка і крила темніші. На крилах чітко видно білясті плями. Забарвлення в особин обох статей ідентичне.
• Чорний. Птах чорно-сірий з грудкою інтенсивно чорного забарвлення, голова у нього світліша. На крилах помітні білі плями, як у сірої німфи. З боків голови є темно-оранжеві плями, іноді з одиничними чорними пір'їнками.