Кориліс
Кори́ліс[5] (Loriculus) — рід папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Представники цього роду мешкають в Південній і Південно-Східній Азії та Австралазії.
? Кориліс | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Серендак (Loriculus galgulus) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
* Psittaculus Swainson, 1837[2] | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Опис
Кориліси — дрібні папужки, які досягають довжини 10–15 см і ваги 12–40. Вони є одними з найменших представників ряду папугоподібних, після папужок-пігмеїв (Micropsitta). Забарвлення корилісів є переважно яскраво-зеленим, на голові і крилах у деяків видів є червоні і сині плями. Лапи короткі, міцні. Дзьоб відносно слабкий, довгий і сплюснутий з боків. Хвіст короткий[6].
Кориліси поширені від Південної Індії і Шрі-Ланки до Нової Гвінеї і архіпелагу Бісмарка. Вони живуть у вологих тропічних лісах. Зустрічаються у великих зграях. Кориліси є вправними акробатами: вони можуть спати і відпочивати на деревах головою донизу, вчепившись лапами в гілку[7][8]. Загалом вони дуже добре вміють лазити по деревах і по гілках. Живляться ягодами, плодами, нектаром. Добре співають. Гніздяться в дуплах дерев.
Види
Виділяють чотирнадцять видів:[9]
- Кориліс молуцький (Loriculus amabilis)
- Кориліс золотолобий (Loriculus aurantiifrons)
- Кориліс цейлонський (Loriculus beryllinus)
- Кориліс сангезький (Loriculus catamene)
- Кориліс камігвінський (Loriculus camiguinensis)[10]
- Кориліс сулавеський (Loriculus exilis)
- Кориліс флореський (Loriculus flosculus)
- Серендак (Loriculus galgulus)
- Кориліс філіпінський (Loriculus philippensis)
- Кориліс жовтогорлий (Loriculus pusillus)
- Кориліс сулуйський (Loriculus sclateri)[11]
- Кориліс діадемовий (Loriculus stigmatus)
- Кориліс бісмарцький (Loriculus tener)[11]
- Кориліс індійський (Loriculus vernalis)
Етимологія
Наукова назва роду Loriculus походить від наукової назви роду Лорі (Lorius) і зменшуватильного суффіксу.[12]
Примітки
- E. Blyth. Conspectus of the Ornithology of India, Burma, and the Malayan peninsula, inclusive of Sindh, Asam, Ceylon, and the Nicobar islands. „Journal of the Asiatic Society of Bengal”. 19, s. 236, 1850 '.
- W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 303, seria: Cabinet cyclopaedia. Natural history. '
- Ch.L. Bonaparte. Tabellarische Uebersicht der Papagaien. „Naumannia”. 6, ss. gen. 61, 1856 '.
- O. Finsch: Die Papageien, monographisch bearbeitet. T. 2. Cz. 2. Leiden: Brill, 1868, s. 687. '
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Alderton, David (2003). The Ultimate Encyclopedia of Caged and Aviary Birds. London, England: Hermes House. с. 214. ISBN 1-84309-164-X.
- Buckley, Francine G (1966). Behaviour of the Blue-crowned Hanging Parrot Loriculus galgulus with comparative notes on the Vernal Hanging Parrot L. vernalis. Ibis 110 (2): 145–164. doi:10.1111/j.1474-919X.1968.tb00438.x.
- Buckley, F. G. (1968). Upside-down Resting by Young Green-Rumped Parrotlets (Forpus passerinus). The Condor 70 (1): 89. doi:10.2307/1366517.
- Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 грудня 2021.
- Loriculus camiguinensis у базі Avibase.
- N.J. Collar. Taxonomic notes on some insular Loriculus hanging-parrots. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 127 (2), ss. 97–107, 2007 '.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 231. ISBN 978-1-4081-2501-4.