Корнерупін
Корнерупін (англ. kornerupine; нім. Kornerupin n) — мінерал, складний алюмосилікат магнію, алюмінію і бору острівної будови.
Корнерупін | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | Mg₃Al₆(Si,Al,B)₅O₂₁(OH) |
Nickel-Strunz 10 | 9.BJ.50 |
Dana 8 | 58.1.1.1 |
Ідентифікація | |
Сингонія | Ромбічна сингонія[2] |
Просторова група | space group Cmcmd[2] |
Колір риси | білий |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Andreas Nicolaus Kornerupd[3] |
Корнерупін у Вікісховищі |
Корнерупін вперше був відкритий у Гренландії і описаний в 1884 році Йоганнесом Теодором Лоренценом (1855—1884), який назвав мінерал за прізвищем датського геолога Андреаса Ніколауса Корнерупа (1857—1883).
Загальний опис
Склад:
1. За К. Фреєм: Mg3Al6[Si2O7(Al, Si)2SiO10]О4(ОН).
2. За Є.Лазаренко: Mg4Al6[(O, OH)2|BO4|(SiO4)4.
Сингонія ромбічна.
Спайність довершена.
Твердість 6,5-6,75.
Густина 3,27.
Блиск скляний.
За структурою схожий на силіманіт.
Зустрічається у вигляді волокнистих та стовпчастих агрегатів. Прозорий до напівпрозорого. Безбарвний або білий до коричневого. Залізистий різновид — виробний камінь кольору морської хвилі.
Зустрічається в ґнейсах і слюдяних сланцях. Знайдений у Ґренландії у асоціації з сапфірином, слюдою, жедритом і кордієритом. В ФРН (район Вальдгейму) зустрічається у ґранулах з альбітом. Крупні кристали відомі на о. Мадагаскар. Використовується як виробне каміння.
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Корнерупін // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Корнерупін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.