Кордієрит

Кордієрит — мінерал класу силікатів. Метасилікат магнію та алюмінію кільцевої будови.

Кордієрит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Абревіатура Crd[2]
Хімічна формула Mg₂Al₄Si₅O₁₈
Nickel-Strunz 10 9.CJ.10[3]
Ідентифікація
Сингонія ромбічна сингонія[4]
Просторова група space group Cccmd
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь П'єр Луї Антуан Кордьє[5]
 Кордієрит у Вікісховищі

Історія та етимологія

Мінерал був відомий Аврааму Готтлобу Вернеру (1749—1817) і отримав назву «іоліт» — від грецька ἴον [іон] — «фіолетовий» і λίθος [літос] — камінь, разом «фіолетовий камінь» — через його чорно-блакитний колір, який має тенденцію до фіолетового, що нагадував Вернеру фіалку[6].

У 1809 році французький мінералог П'єр Луї Антуан Кордьє (1777–1861) дав мінералу назву «Dichroite» («двоколірний»; див. «Description du dichroite», опублікований у 1809 році). Однак, оскільки властивість мінералу насправді є плеохроїзм, французький мінералог та колекціонер Дж. А. Г. Лукас (J. A. H. Lucas) у 1813 році перейменував його в кордієрит.

Загальний опис

Хімічна формула: Mg2Al3[AlSi5O18] або (Mg; Fe 2+)2Al4Si5O18.

Містить (%): MgO — 13,68; Al2О3 — 34,96; SiO2 — 51,36.

Домішки: FeO, CaO, Na2O.

Сингонія ромбічна.

Густина 2,57-2,66.

Твердість 7-7,5.

Безбарвний, синій.

Блиск скляний.

Злам раковистий.

Крихкий.

Диморфний з індіалітом; утворює ряд із секанінаїтом (багатий на залізо аналог кордієриту).

Асоціація: силіманіт, калійний польовий шпат, мусковіт, біотит, корунд, шпінель, гранат, андалузит.

Породотвірний мінерал кордієритових ґнейсів і сланців. Поширений в термічно метаморфізованих глинистих відкладеннях. Характерний для порід з надлишком алюмінію і малим вмістом лугів та кальцію. Іноді пов'язаний з пегматитовими утвореннями. Знаходиться також у магматичних породах (андезитах і гранітах). Прозорі різновиди кордієриту використовують як дорогоцінне каміння.

Знахідки відомі в ряді країн світу: Баварія, Німеччина; Орійярві та Леппявірти, Фінляндія. У Норвегії, в Крагерао. У районі гори Біті, Мадагаскар. Також у Зімбабве, Намібії, Шрі-Ланці, у Індії, Австралії (Північна територія), Україні. У США, штати Нью-Гемпшир, Коннектикут та ін. В Канаді, провінція Манітоба.

Різновиди

Розрізняють:

  • кордієрит бериліїстий (відміна кордієриту з околиць Вежни (Моравія, Чехія), яка містить до 1,94 % ВеО);
  • кордієрит водний (змінений кордієрит);
  • кордієрит залізистий (відміна кордієриту з родовища Сасаго (Японія), яка містить до 15,5 % FeO);
  • кордієрит-пініт (змінений кордієрит);
  • α-кордієрит (кордієрит);
  • β-кордієрит (штучна низькотемпературна поліморфна модифікація кордієриту, яка синтезована за гідротермальних умов);
  • γ-кордієрит (індіаліт — магніїстий різновид кордієриту, Mg2Al3[AlSi5O18]).
  • кордфефагіт — кордієрит з підвищеним вмістом води та Fe2+. Прихованокристалічна асоціація слюд та інших шаруватих силікатів. Осн. знахідка — гранітоїди Бердичівського масиву (Україна).

Галерея
  • Необроблений зразок мінералу ліворуч і праворуч огранений камінь
  • Кордієрит з Мадагаскару
  • Поліхроїзм кордієриту
  • Кристалічна структура кордієриту

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. mineralienatlas.de
  5. Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
  6. Handbuch der Mineralogie, Band 1 von C. A. S. Hoffmann, Abraham Gottlob Werner und August Breithaupt, 1811

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кордієрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Кордієрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 419-421.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.