Сапфірин

Сапфірин (рос. сапфирин; англ. sapphirine; нім. Saphirin n) мінерал, силікат магнію й алюмінію острівної будови. Названо за зовнішньою подібністю до сапфіру (C.L.Giesecke, 1819).

Сапфірин
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Mg₄(Mg₃Al₉)O₄[Si₃Al₉O₃₆]
Nickel-Strunz 10 9.DH.45
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія[2]
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Сапфір[3]
 Сапфірин у Вікісховищі

Опис

Хімічна формула: 1. За Є. Лазаренком: Mg2Al4[O6SiO4]. 2. За К. Фреєм і за «Fleischer's Glossary» (2004): (Mg, Al)8(Al, Si)6O20. Містить (%): MgO — 21,4; Al2O3 — 65,7; SiO2 — 12,9.

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: розсіяні зерна, зернисті аґреґати, товстотаблитчасті або пластинчасті кристали. Двійники. Спайність добра. Густина 3,4-3,5. Тв. 7,5. Одноріднозабарвлений димчасто-блакитний, синювато- або зеленувато-сірий, іноді темно-зелений. Блиск скляний. Злом нерівний, напівраковистий. Високотемпературний метаморфічний мінерал у сланцях, плагіоклазових ґнейсах, анортозитах. Рідше зустрічається у осадових теригенних породах. Знаходиться разом з шпінеллю, силіманітом, корундом, кордієритом, бронзитом, у зростках з біотитом та роговою обманкою. Рідкісний. Виробний камінь.

Розповсюдження

Родовища: Фіскернес (Ґренландія), пров. Квебек (Канада), Бетрока (о. Мадагаскар), Вальдгейм (ФРН), Трансвааль (ПАР), Мадура (Індія), Урал (РФ).

Різновиди

Розрізняють:

  • сапфірин залізистий (різновид сапфірину, який містить двовалентне залізо),
  • сапфірин фальшивий (синій халцедон).

Інші значення

  • Синюватий різновид халцедону.
  • Синонім гаюїну.
  • Шпінель синього кольору.
  • Синє природне скло.

Див. також

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.