Королець мангровий

Королець мангровий[3] (Peneothello pulverulenta) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae). Мешкає в Австралії, на Новій Гвінеї та на островах Ару.[4]

?
Королець мангровий

Мангровий королець в Кернсі (Квінсленд, Австралія)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Інфраряд: Corvida
Надродина: Corvoidea
Родина: Тоутоваєві (Petroicidae)
Підродина: Королечні (Eopsaltriinae)
Рід: Королець-чернець (Peneothello)
Вид: Королець мангровий
Біноміальна назва
Peneothello pulverulenta
(Bonaparte, 1850)[2]
Підвиди
  • P. p. pulverulenta (Bonaparte, 1850)
  • P. p. leucura (Gould, 1869)
  • P. p. cinereiceps (Hartert, 1905)
  • P. p. alligator (Mathews, 1912)
Синоніми
Myiolestes pulverulentus

Peneonanthe pulverulenta
Eopsaltria pulverulenta

Посилання
Вікісховище: Peneothello pulverulenta
Віківиди: Peneothello pulverulenta
ITIS: 916536
МСОП: 22704863

Таксономія

Мангровий королець був описаний французьким натуралістом Шарлєм Люсьєном Бонапартом 1850 року за екземпляром, знайденим в Новій Гвінеї. Він отримав біномінальну назву Myiolestes pulverulentus. Згодом австралійський орнітолог Грегорі Метьюс виділив мангрового корольця в окремий монотиповий рід Peneonanthe[5]. За результатами молекулярно-філогенетичних досліджень 2011 року він був віднесений до роду Королець-чернець (Peneothello).[6][7]

Виділяють чотири підвиди:

  • P. p. pulverulenta (Bonaparte, 1850) — узбережжя Нової Гвінеї
  • P. p. leucura (Gould, 1869) — острова Ару, північно-східне узбережжя Австралії
  • P. p. cinereiceps (Hartert, 1905) — північне узбережжя Австралії та сусідні острови
  • P. p. alligator (Mathews, 1912) — північно-західне узбережжя Австралії.

Опис
Мангровий королець

Середня вага самців мангрового корольця становить 21,3 г, самок — 17,3.[8] Вони біло-сірого забарвлення. Їхні крила і хвіст округлої форми.[9][10]

Екологія

Мангрові корольці мешкають в тропічних і субтропічних мангрових лісах і рідко покидають цей вид біомів[11]. Вони харчуються комахами, яких шукають у мулі під час відпливу. Також вулику частину їх раціону складають краби.[12]

Збереження

Це численний і поширений вид птахів, їх популяція стабільна. МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження.

Примітки
  1. BirdLife International (2012). Eopsaltria pulverulenta. Процитовано 26 листопада 2013.
  2. Bonaparte, Charles Lucian (1850). Conspectus Generum Avium (лат.). Volume 1. Leiden: E.J. Brill. с. 358.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Mangrove Robin (Eopsaltria pulverulenta). BirdLife International. 2013. Процитовано 11 січня 2014.
  5. Mayr, Ernst; Cottrell, G. William, ред. (1986). Check-list of Birds of the World. Volume 11. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 574.
  6. Christidis, L.; Irestedt, M.; Rowe, D.; Boles, W.E.; Norman, J.A. (2011). Mitochondrial and nuclear DNA phylogenies reveal a complex evolutionary history in the Australasian robins (Passeriformes: Petroicidae). Molecular Phylogenetics and Evolution 61 (3): 726–738. PMID 21867765. doi:10.1016/j.ympev.2011.08.014.
  7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Australasian robins, rockfowl, rockjumpers, Rail-babbler. World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 червня 2019.
  8. Dunning, John B. Jr. (5 грудня 2007). CRC Handbook of Avian Body Masses (вид. Second). CRC Press. с. 411. ISBN 9781420064452. Процитовано 11 січня 2014.
  9. Schodde, Richard; Mason, Ian J. (1 жовтня 1999). Directory of Australian Birds: Passerines. CSIRO Publishing. с. 469–471. ISBN 9780643102934. Процитовано 11 січня 2014.
  10. Hunter, Malcolm L., ред. (10 червня 1999). Maintaining Biodiversity in Forest Ecosystems. Cambridge University Press. ISBN 9780521637688. Процитовано 11 січня 2014.
  11. Prins, Herbert H. T.; Gordon, Iain J., ред. (31 січня 2014). Invasion Biology and Ecological Theory: Insights from a Continent in Transformation. Cambridge University Press. с. 106. ISBN 9781107035812. Процитовано 11 січня 2014.
  12. Thomas, Sarah; Andrew, David (2011). The Complete Guide to Finding the Birds of Australia. CSIRO Publishing. с. 90. ISBN 9780643097858. Процитовано 11 січня 2014.

Джерела
  • del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David A., ред. (2007). Handbook of the Birds of the World. Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions. ISBN 978-84-96553-42-2.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.