Краби

Краби, Крабівці, Куцо­хвості раки, у 1928 році запропонована назва Короткокадов­бові раки[1] (Brachyura) — інфраряд десятиногих ракоподібних, у переважної більшості яких задня частина тіла («хвіст») дуже вкорочена, через що вони дістали наукову назву Brachyura (від грец. βραχύ — «короткий», ουρά — «хвіст»), це тварини, в яких черевце повністю сховане під головогрудьми. Зазвичай краби мають дуже товстий зовнішній скелет та пару клешень. Поширені в усіх океанах, також існує багато прісноводних та сухопутних крабів, особливо в тропіках. Розміри крабів змінюються у великих межах: так краб-горох сягає лише кількох міліметрів завширшки, тоді як розмах кінцівок японського краба-павука може становити чотири метри.

?
Краби

Necora puber
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Ракоподібні (Crustacea)
Клас: Вищі ракоподібні (Malacostraca)
Ряд: Десятиногі (Decapoda)
Підряд: Плеоцимати (Pleocyemata)
Інфраряд: Краби (Brachyura)
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Brachyura
Віківиди: Brachyura
EOL: 2604866
ITIS: 98276
NCBI: 6752
Fossilworks: 58207

Будова

У крабів п'ять пар ніг, перша з яких перетворилася на клешні, і не бере участі в пересуванні. Майже в усіх крабів черевце сховане під головогрудьми (цефалотораксом). Ротові органи крабів прикриті пласкими максиліпедами, а передня частина карапакса не утворює довгого роструму. Зябра представлені пласкими утвореннями (філобранхії), які схожі на зябра креветок, але мають іншу будову.

У більшості крабів добре виражений статевий диморфізм, тому самців і самок легко розрізняти. У самців черевце, яке сховане під цефалоторакс, вузеньке, а в самок, навпаки, черевце набагато ширше через більшу кількість плеоподів. Таке пристосування потрібне самкам для виношування запліднених яєць (властиво всім плеоціематам). У видів, в яких не прослідковується статевий диморфізм за шириною черевця, самців від самок можна відрізнити за розташуванням гонопорів. У самок вони розташовані на третьому перейоподі або поблизу нього на стерніті (у вищих крабів), а у самців гонопори розташовані біля основи п'ятого перейоподу або поблизу нього на стерніті (у вищих крабів).

Живлення

Краби є всеїдними. Живляться переважно водоростями, але при нагоді різні види крабів можуть поїдати також молюсків, червів, інших ракоподібних, гриби, бактерій і детрит. В багатьох видів крабів наявність в раціоні як рослинної, так і тваринної їжі веде до прискоренного розвитку та більшої стійкості до несприятливих умов середовища.

Вилов крабів

Вилов крабів в Шотландії

Краби становлять до 20 % усіх морських ракоподібних, яких ловлять або штучно розводять по всьому світу. Щорічно споживають понад 1,5 млн тонн крабів, причому споживання виду Portunus trituberculatus становить п'яту частину цього числа.

Еволюція та класифікація

До інфракласу Brachyura входить близько 70 родин, стільки ж, скільки всіх інших десятиногих. Еволюція крабів характеризується зміцненням покривів тіла та редукцією черевця (у деяких групах напрям еволюції подібний, але ніколи не досягає таких темпів та розвитку). Тельсон у крабів втратив функціональність, а уроподи зовсім відсутні, і, можливо, перетворилися на невеличкі органи, що підтримують редуковане черевце під цефалотораксом.

У більшості десятиногих раків гонопори (статеві отвори) розташовані на ногах. Але у крабів їх розташування змінилося, оскільки для передачі сімені вони використовують перші дві пари плеоподів (додатки черевця). Оскільки черевце самців стало вузьким, гонопори змістилися від ніг до центру черевця. Подібна зміна відбулася незалежно і в самок.

Перші викопні рештки, які можна віднести до крабів, відомі з юрського періоду. Точно були крабами представники родини Callichimaeridae з крейдового періоду. Цілком можливо, що до примітивних крабів належав і кам'яновугільний рід Imocaris, описаний лише за карапаксом. Радіацію крабів можна пояснити розділенням Гондвани або одночасною радіацією кісткових риб — найголовніших хижаків крабів.

Близько 850 видів крабів прісноводні, сухопутні або напівсухопутні. Їх знайдено по всьому світу в тропіках та субтропіках. Раніше вважали, що всі вони споріднені, але тепер їх розділяють щонайменше на дві великі групи, одна в Старому Світі, інша в Новому.

Надродини

Кількість сучасних і вимерлих (†) видів подано в дужках.[2]

Приклади крабів із різних секцій
Dromia personata (Dromiacea: Dromiidae)
Ranina ranina (Raninoida: Raninidae)
  • Секція Dromiacea
    • Dakoticancroidea (6†)
    • Dromioidea (147, 85†)
    • Glaessneropsoidea (45†)
    • Homolodromioidea (24, 107†)
    • Homoloidea (73, 49†)
  • Секція Raninoida (46, 196†)
  • Секція Cyclodorippoida (99, 27†)
  • Секція Eubrachyura
    • Підсекція Heterotremata
    • Aethroidea (37, 44†)
    • Bellioidea (7)
    • Bythograeoidea (14)
    • Calappoidea (101, 71†)
    • Cancroidea (57, 81†)
    • Carpilioidea (4, 104†)
    • Cheiragonoidea (3, 13†)
    • Corystoidea (10, 5†)
    • Componocancroidea (1†)
    • Dairoidea (4, 8†)
    • Dorippoidea (101, 73†)
    • Eriphioidea (67, 14†)
    • Gecarcinucoidea (349)
    • Goneplacoidea (182, 94†)
    • Hexapodoidea (21, 25†)
    • Leucosioidea (488, 113†)
    • Majoidea (980, 89†)
    • Orithyioidea (1)
    • Palicoidea (63, 6†)
    • Parthenopoidea (144, 36†)
    • Pilumnoidea (405, 47†)
    • Portunoidea (455, 200†)
    • Potamoidea (662, 8†)
    • Pseudothelphusoidea (276)
    • Pseudozioidea (22, 6†)
    • Retroplumoidea (10, 27†)
    • Trapezioidea (58, 10†)
    • Trichodactyloidea (50)
    • Xanthoidea (736, 134†)
    • Підсекція Thoracotremata
    • Cryptochiroidea (46)
    • Grapsoidea (493, 28†)
    • Ocypodoidea (304, 14†)
    • Pinnotheroidea (304, 13†)

Зображення крабів

Див. також

Примітки

  1. Словник зоологічної номенклатури. Ч. 3: Назви безхре­бетних тварин: Проект / Уклад. І. Щоголів, С. Паночіні. — К.: ДВУ, 1928. — 186 с.
  2. Jérôme Chablais, Rodney M. Feldmann & Carrie E. Schweitzer (2011). A new Triassic decapod, Platykotta akaina, from the Arabian shelf of the northern United Arab Emirates: earliest occurrence of the Anomura (PDF). Paläontologische Zeitschrift 85: 93–102. doi:10.1007/s12542-010-0080-y.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.