Король мавп

Від свого першого вчителя, безсмертного патріарха Сюйпуті (Суботі) Цар Мавп отримав ім'я Укун («той, що спізнав порожнечу») та прізвище Сунь (таке саме прізвище дістали й усі мавпи, що жили на Горі Плодів і Квітів).

Другий учитель Укуна також дав йому чернече ім'я, Сінчже, «Паломник»[1] (кит. 行者). Так часто звали мандрівних ченців.

Сунь Укун також відомий як:

• Кам'яна мавпа[1] (кит. трад. 石猴, піньїнь: ShíHóu), оскільки народився з каменю.
• Прекрасний король мавп[1] (кит. трад. 美猴王, піньїнь: Měihóu Wáng) — титул, який придумали його піддані.
• Бімавень[1] (кит. трад. 弼馬溫, піньїнь: Bìmǎwēn, буквально «конюх») — був призначений на цю посаду в Небесних чертогах. В основному вживається як образа.
• Великий Мудрець, гідний неба[1] (кит. трад. 齊天大聖, піньїнь: Qítiān Dàshèng) — другий титул, придуманий підданими Сунь Укуна. Після нетривалих суперечок з ображеним Небесним Імператором, титул був закріплений за Укуном офіційно. Скорочується до «Великий Мудрець».

Цар Мавп також відомий як Kâu-chê-thian (кит. 猴齊天, дос. «хоу тянь ци») на Тайвані і як Maa⁵ Лау¹ Зін¹ (кит. 馬騮精, дос. «ма лю цзін») в Гонконзі.

Сунь Укун — це кам'яна мавпа, яка народилася з чарівного каменю. Якось мавпи, що жили з ним, вирішили дізнатися, звідки бере свій початок гірський струмок, що протікає поруч з ними, і в результаті виявили водоспад. Того, хто ризикне пройти через водоспад й повернеться неушкодженим, вони пообіцяли зробити своїм царем. На це зголосився Сунь Укун і, виявивши за водоспадом Печеру водної завіси, очолив мавп. Не зважаючи на своє щасливе життя, Сунь Укуна турбувало те, що рано чи пізно він постаріє і помре. Тому, за порадою своїх підданих, він вирушив у подорож, у пошуках вчителя, який навчив би його безсмертя. Один даос, що взяв його в учні, навчив Сунь Укуна літати на хмарі, вдаватися до 72 перетворень та інших магічних дій. Повернувшись у своє царство, Сунь Укун за порадою підданих зайшов до Морського Дракона і попросив у нього яку-небудь зброю для себе. Оскільки буль-яка звичайна зброя видавалася Сунь Укуну надто легкою, Дракон віддав йому Цзіньґубан (кит. 金箍棒, jīngū bàng) вагою в 13 500 цзіней, яким Юй у свій час приборкував води. Отримавши цей велетенський посох, Сунь Укун став погрожувати своєю новою зброєю й змусив братів Дракона віддати йому відповідний до зброї одяг.

Незважаючи на самовдосконалення Сунь Укуна, він все-таки помер від алкогольного отруєння, і за ним з'явилися слуги Янь-ло (китайський варіант імені повелителя підземного світу мертвих, бога Ями). Судді пекла визнавали, що тут сталася якась помилка, але Сунь Укун все одно влаштував скандал і викреслив з книги мертвих своє ім'я, а заодно й імена своїх підданих. Завдяки цьому, багато мавп на Горі Плодів і Квітів стали безсмертними. Як дії в палаці Морського Дракона, так і скандал, влаштований Сунь Укуном у пеклі, стали причиною для скарг Нефритовому Імператору. Замість покарання Сунь Укуна взяли на небо і призначили там конюхом. Проте Сунь Укуна обурила така нікчемна посада й він самовільно повернувся на землю, де піддані охрестили його «Великим Мудрецем, Рівним Небові». Цього разу, за те, що Сунь Укун самовільно покинув свою роботу, проти нього Нефритовий імператор послав ціле військо. Проте впоратися з Сунь Укуном воно не змогло. Тому, імператор був змушений визнати титул Сунь Укуна і призначити його на почесну, але цілком формальну посаду. Щоб він не надто байдикував, йому доручили охороняти чарівний персиковий сад.

В ролі охоронця Сунь Укун взявся красти доручені йому персики. Пізніше він дізнався про підготовку небесного бенкету й виявив, що його туди не запросили. Тому, він пробрався у палац, де мав відбуватися бенкет і ще до приходу гостей поїв усе, що було приготовлено, зокрема й еліксир безсмертя. Це знову призвело до зіткнення з небесними військами і цього разу його вдалося тимчасово захопити в полон. Однак, зважаючи на обсяги випитого еліксиру, він став невразливим і стратити його не вдалося. Так само провалилися спроби виплавити еліксир з Сунь Укуна, а сам він зміг втекти з печі й знову влаштував дебош. Тож втихомирювати його довелося самому Будді, який ув'язнив його під горою П'яти Стихій.

Через п'ятсот років, за велінням богині милосердя Ґуаньїнь, Сунь Укуна звільнив Сюаньцзан, чернець, що вирушав у Західний Рай Будди Амітабхи за священними буддійськими писаннями. В подяку за своє визволення, Сунь Укун попросився в учні до Сюаньцзана і зобов'язався захищати його в дорозі. Однак той факт, що Сунь Укун вбив розбійників, які на них напали, викликав обурення ченця. Водночас і сам Сунь Укун був обурений тим, що його насварили за те, що він виконував свій обов'язок з захисту вчителя. Внаслідок сварки Сунь Укун покинув свого вчителя, але потім розкаявся й повернувся. А Сюаньцзан обманом змусив його одягти обруч, отриманий від Ґуаньїнь. Тепер щораз коли чернець починав читати особливу мантру, обруч стискався, викликаючи у Сунь Укуна нестерпний головний біль. Оскільки Сунь Укун легко піддавався обману і ніколи не слухав, що йому каже Сюаньцзан, обруч переважно застосовувався, щоб не дати Сунь Укуну вбивати злих духів. Та Сунь Укун вірою і правдою служив Сюаньцзану і захищав протягом усієї подорожі.

По закінченні подорожі, в нагороду за старанність, Будда Західного Раю призначив Сунь Укуна Всепереможним Буддою. Подальша біографія Сунь Укуна простим смертним невідома. Відомо тільки, що, за твором «Лотосовий світильник», Сунь Укун якось став учителем хлопчика, який боровся з богом Ерланом для того, щоб звільнити з ув'язнення свою матір. Завдяки своєму вчителеві хлопчик здобув перемогу.

Свято набуло популярності у Гонконзі, але традиційно відоме також у інших місцях Китаю. Відзначають у 16-й день 9-го місяця за традиційним календарем, наступного дня після Свята середини осені. У 2015 та 2016 роках це складає відповідно 28 та 16 вересня.[2]

• Сунь Укун на сайті nationmaster.com (англ.)
• Сунь Укун (англ.)