Коротич (смт)
Коротич — селище міського типу в Україні, Харківському районі Харківської області.
смт Коротич | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район/міськрада | Харківський район |
Рада | Пісочинська селищна рада |
Код КАТОТТГ: | |
Основні дані | |
Засноване | 17 ст |
Статус | із 1938 року |
Площа | 4,85 км² |
Населення | ▼ 5127 (01.01.2017)[1] |
Густота | 1047,630 осіб/км² |
Поштовий індекс | 62454 |
Телефонний код | +380 57 742 |
Географічні координати | 49°56′47″ пн. ш. 36°02′26″ сх. д. |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Коротич |
До райцентру: | |
- залізницею: | 16 км |
- автошляхами: | 16 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 16 км |
- автошляхами: | 16 км |
Селищна влада | |
Адреса | 62454, Харківська обл., Харківський р-н, смт Коротич, вул. Центральна, 47 |
Голова селищної ради | Чернобай Олег Олександрович |
Карта | |
Коротич | |
Коротич Коротич | |
Засноване у 17 столітті. Населення — близько 5 тисяч, середня школа. Є меморіал загиблим у 1918 році та під час Другої Світової Війни.
Вважається рекреаційним селищем, поруч відомі курорти — Бермінводи та Рай-Оленівка (відкритий ще у XIX столітті).
Географічне розташування
Селище міського типу Коротич знаходиться на відстані менше ніж 1 км від річки Уда (правий берег) Саме село стоїть на невеликому пагорбі, піднятися на який можна вулицею Центральною. На відстані 1 км розташовані селища Новий Коротич і Рай-Оленівка. Через селище проходить залізниця Харків — Полтава, станція Коротич. Поруч проходить автомобільна дорога Р51 (М03 (E40)).
Назва
Назва Коротич, імовірно походить від пересихаючої влітку річки (Коротеч), що протікала через усе селище під час дощів і танення снігу - коротка течія (Коротич).
Історичні відомості
Засноване в середині XVII століття, вже в 1697 році діяла Покровська церква з дзвіницею. В 1845 році на місці дерев'яного храму збудовано новий кам'яний з дзвіницею. (до теперішнього часу не зберігся - зараз побудований новий Свято-Покровський храм).
За даними на 1864 рік у власницькому селі Харківського повіту мешкало 703 особи (323 чоловічої статі та 380 — жіночої), налічувалось 125 дворових господарств, існувала православна церква[2].
Станом на 1914 рік село відносилось до Будянської волості, кількість мешканців зросла до 4080 осіб[3].
На початку XX століття кількість жителів була понад дві тисячі. Через селище проходить залізнична лінія Харків - Люботин, яка була побудована в 70-х роках XIX ст.
У період Німецько-радянської війни селище знаходився на рубежі оборони міста Харків, кілька разів було окуповане і звільнене (переходило з рук в руки). На місці важких боїв в жовтні 1941 року, лютому-березні 1943 року і серпні 1943 року на братській могилі встановлено пам'ятник Визволителям.
Економіка
Поблизу селища розташовано аеродром «Коротич» Харківського аероклубу ім. В. С. Гризодубової ТСО України.
У 1998 році під час польоту на літаку Як-18 біля селища загинув Сурабко Григорій Миколайович, український парашутист, Заслужений майстер спорту СРСР із парашутного спорту, абсолютний чемпіон світу з класичного парашутизму[4]
Пам'ятки
- Скіфське поховання V ст. до н. е.
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці.
- Братська могила радянських воїнів у якій похований Ощепков Андрій Іванович (1922-1943), Герой Радянського Союзу.
Галерея
- дитячий садок
- сільрада, міліція, пошта
- Бібліотека, музей
- ліцей
Джерела
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 115)
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- ТРАГЕДИЯ ЗДЕСЬ УЖЕ БЫЛА, Сегодня