Харківський аероклуб ім. В. С. Гризодубової ТСО України
«Харківський аероклуб ім. В. С. Гризодубової ТСО України» — українська авіаційно-спортивна організація у Харкові Основною діяльністю Харківського аероклубу є розвиток та популяризація парашутного, вертолітного й авіамодельного спорту, готує спеціалістів для Збройних сил та господарських потреб України. Базується на аеродромі «Коротич».[1]
| Дата заснування | 1 січня 1925 |
|---|---|
| Тип |
Спортивне товариство Напіввійськова організація |
| Офіційний сайт | aeroclub.net.ua |
Харківський аероклуб ім. В. С. Гризодубової ТСО України є складовою частиною всеукраїнського громадського добровільного оборонно-патріотичного і спортивно-технічного об'єднання громадян — Товариства сприяння обороні України (ТСОУ). Товариство сприяння обороні України також є офіційним правонаступником Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту УРСР.[2]
На аеродромі «Коротич» Харківського аероклубу ім. В. С. Гризодубової ТСО України відбуваються ознайомлювальні і тренувальні стрибки з парашутом (з десантним парашутом і в парашутній системі — «тандем»), польоти на літаках і вертольотах. Також проводяться змагання (регіональні, всеукраїнські та ін.) з парашутного, вертолітного й авіамодельного спорту.[3]
23 серпня 2019 р., у День Державного Прапора України, на аеродромі «Коротич» Харківського аероклубу скайдайвери з 12 країн світу склали фігуру «тризуб». Стрибки були виконаі з двох Ан-28, ініціатором став Ілля Балашов. У стрибку взяли участь, окрім українців, представники Австралії, Німеччини, Румунії, Швеції, Польщі, Франції, Словаччини та інших країн.
Історія
Перший аероклуб був заснований в Харкові до першої світової війни — як відділення Всеросійського аероклубу. Його члени займалися популяризацією авіації, брали участь в організації в Харкові показових виступів перших російських льотчиків. У листопаді 1909 р при Харківському технологічному інституті професор Г. Ф. Проскура організував студентський повітроплавний гурток «Аеросекція».
1 січня 1925 р. в Харкові був відкритий аероклуб імені Ілліча (пізніше — аерохімклуб). Він розташувався в будівлі колишньої біржі на площі Тевелєва (була знесена в 1928 р.). Над входом до будівлі на плоскому даху було встановлено навчальний літак літак-винищувач «Ньюпор», подарований аероклубу 2-ю постійною авіабазою ВПС, що базувалася в Харкові. В аероклубі проводилися виставки, зустрічі з авіаторами, читалися доповіді та лекції. Спільно з авіабазою аероклуб вів роботу з конструювання та виготовлення планерів, в ньому працювали авіамодельна лабораторія, музей авіації та хімії, хімічна лабораторія, агітбригада.
Підготовкою пілотів та інших авіаційних спеціалістів аероклуб не займався. Для підготовки пілотів в 1928 р в Харкові була відкрита льотна школа цивільного флоту, в першому випуску якої були зокрема три дівчини, в тому числі Валентина Гризодубова. У 1931 р. школу перевели до Полтави.
4 листопада 1933 р. у Харкові був відкритий Всеукраїнський аероклуб, перед яким ставилося завдання готувати пілотів, авіатехніків, мотористів, фахівців різних авіаслужб, планеристів, парашутистів, розвивати автомобільну справу і проводити науково-дослідну роботу. Підготовку льотчиків почали проводити на трьох літаках У-2. До системи аероклубу увійшла планерна школа ТСОАВІАХІМУ, що розташовувалася на станції Васищеве.
3 червня 1941 р. Харківський аероклуб був виключений зі списків аероклубів ТСОАВІАХІМУ та переданий організованій у Харкові 10-й військовій авіаційній школі Головного управління навчальних закладів ВПС Червоної Армії. На цей час в аероклубі налічувалось 44 літаки У-2, один Р-5 і один СП-1; 59 моторів М-11, два аеродроми (біля Харківського тракторного заводу і в селищі Коротич), дві парашутних вишки.
Після завершення німецько-радянської війни, у 1947 р. аероклуб був відроджений на громадських засадах учорашніми військовими льотчиками. Для його роботи були передані зі Львова 9 літаків У-2, пізніше в аероклубі з'явилися навчально-тренувальні УТ-2. Аероклуб розмістили в будівлі на вул. Чернишевській, 14. У 1948 р. аероклубу передали поле в Помірках, що належало раніше Пограншколі, в тому ж році відбувся перший післявоєнний випуск пілотів. З 1950 р почалося практичне освоєння льотного поля в Коротичі.
У 1963 р. аероклуб переїхав до будівлі по вул. Плеханівській, 16, в 1972 р. — до сусідньої будівлі на Плеханівській, 16А, де знаходиться й досі.
У лютому 1964 р. в аероклубі повністю розформували два льотних загони, в ньому залишилися парашутна та літакова ланки. Клуб отримав нове ім'я — авіаспортклуб, був зроблений акцент у бік розширення спортивної діяльності. Представники клубу успішно виступали на республіканських, всесоюзних і міжнародних змаганнях. Харків'яни встановили 16 світових, більше 30 всесоюзних і понад 60 республіканських рекордів з авіаційних видів спорту.
У 1996 р. аероклубу було присвоєно ім'я видатної льотчиці Валентини Гризодубової.
Див. також
Примітки
Джерела
- Офіційний сайт Харківського аероклубу ім. В. С. Гризодубової
- Панин А.С. Полеты начинались с рассветом. — Харків : Майдан, 2002. — 120 с. — ISBN 996-7903-54-0.
- Панин А. С., Козырева Н. М. Аэроклуб продолжает полет: Очерки и воспоминания аэроклубовцев. — Харьков : Майдан, 2005. — 126 с. — ISBN 966-372-005-0.