Корпус малоросійських піших стрільців

Корпус малоросійських піших стрільців
На службі	13 травня 1790 — 20 липня 1792; 24 квітня 1794 — 8 листопада 1796[1]
Країна	Російська імперія[1]
Чисельність	5 тис. осіб[1]
Розформовано	8 листопада 1796[1]

Корпус малоросійських піших стрільців — військова структура Російської імперії, сформована з українських козаків, міщан і селян 13 травня 1790 року з ініціативи російського князя Григорія Потьомкіна для посилення російської армії у війнах з Туреччиною та Швецією[1]. Корпус складався з 25-ти сотень загальною чисельністю в 5 тисяч осіб[1], здебільшого з лівобережних і слобідських козаків[2]. 20 липня 1792 року корпус розформовано, але 24 квітня 1794 року через воєнні дії в Польщі поновлено[1]. 8 листопада 1796 року остаточно розформовано[1][ком. 1].

Особистості

У 1790—1792 роках у корпусі служив військовик Російської імперії грузинського походження Спиридон Джавахішвілі[4]. У 1795 році стражником до Малоросійського корпусу піших стрільців був призначений Василь Анастасевич, майбутній бібліограф, письменник і перекладач, видавець[5].

Див. також

Російсько-турецька війна (1787—1792)

Коментарі

За іншими даними — 18 листопада 1796 року[3].

Примітки

Петренко, 2009.
Сушинський, 2007, с. 216.
Кіевская старина, 1882, с. 155.
Розсоха Л. Грузини в Україні. Шляхами Давида Гурамішвілі. — Миргород : Миргород, 2005. — С. 85.
Осмоловська О. А. Анастасевич, Василь Григорович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2016. — ISBN 978-617-7238-39-2.

Джерела

Петренко Є. Д. Малоросійських піших стрільців корпус // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Сушинський Б. І. Корпус малоросійських піших стрільців // Всесвітня козацька енциклопедія ХV - початку XXI століть. — Одеса : Вид. дім "ЯВФ", 2007. — 568 с.
Н. С. Къ исторіи малороссійскихъ козаковъ в концѣ XVIII и въ началѣ XIX вѣка // Кіевская старина : ежемѣсячный историческій журналъ. — Кіевъ : Типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, 1882. — Т. 57. Апрѣль. (рос. дореф.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[4] За іншими даними — 18 листопада 1796 року[3].

[FOOTNOTEПетренко2009-1] Петренко, 2009.

[FOOTNOTEСушинський2007216-2] Сушинський, 2007, с. 216.

[FOOTNOTEКіевская_старина1882155-3] Кіевская старина, 1882, с. 155.

[Розсоха-5] Розсоха Л. Грузини в Україні. Шляхами Давида Гурамішвілі. — Миргород : Миргород, 2005. — С. 85.

[Осмоловська-6] Осмоловська О. А. Анастасевич, Василь Григорович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2016. — ISBN 978-617-7238-39-2.