Корунд

Кору́нд (англ. corundum, corundite, adamantine spar, diamond spar; нім. Korund) — поширений мінерал класу оксидів та гідроксидів, оксид алюмінію шаруватої будови.

Корунд
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Al₂O₃
Nickel-Strunz 10 4.CB.05[2]
Dana 8 4.3.1.1
Ідентифікація
Сингонія Тригональна сингонія[3]
Просторова група space group R-3cd[3]
Твердість 9
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь рубін[4]
 Корунд у Вікісховищі

Напевно, перша згадка про мінерал, який сьогодні відомий як корунд, походить від Плінія Старшого. У 37-й книзі його Naturalis historia він розповідає про «Адамас Сідерите», який, швидше за все, є корундом. Назва «Корунд» походить від санскритського курундаму або курнатма குருந்தம் або курвуіндам або курувінда குருவிந்தம், що фактично означало рубін. Це також може означати високу твердість мінералу. Інша можливість виведення — з індійського слова Каурунтака, з яким Альфред Хільбрандтт пов'язує «Топаз» певного відтінку.

Загальний опис

Хімічна формула: Al2O3.

Містить (%): Al — 52,91; O — 47,09.

Домішки: Cr, Fe, Ti, Mn, Si.

Сингонія тригональна.

Густина 4.

Твердість 9 (за шкалою Мосса).

Синювато- або жовтувато-сірого кольору.

Прозорі відміни забарвленні в червоний (рубін), синій (сапфір), жовтий (східний топаз) та інші кольори.

Блиск скляний.

Дорогоцінний камінь.

Утворюється в гранітних пегматитах у зв'язку з їх десиліфікацією (десилікацією), а також у контактово метасоматичних комплексах. На поверхні стійкий і утворює розсипи. Непрозорі відміни використовують як абразивний матеріал.

Розповсюдження

Корунд — полігенний мінерал. Акцесорний корунд приурочений до магматичних порід, їх пегматитів і лампрофірів (Хібіни та Ільменські гори, РФ; Могоу, М'янма та ін.).

Вкрапленики корунду (сапфіру) зустрічаються в лужних базальтоїдах (Таїланд, Австралія).

Пневматоліто-гідротермальні родовища корунду, пов'язані зі скарнованими мармурами, корундовими плагіоклазитами і слюдитами, зустрічаються в ультрабазитах і кальцифірах (Могоу, М'янма; Кашмір, Індія; Рай-Із і Борзовка, Урал, РФ). Метаморфогенні родовища корунду пов'язані з високоглиноземистими гнейсами і амфіболітами (джерела розсипів Шрі-Ланки, Індії, М'янми).

Великі родовища абразивного корунду приурочені до вторинних кварцитів (Семізбуги, Казахстан). Освоєно виробництво штучного корунду. В Україні є в межах Українського щита.

Цікавинки

Смірис (англ. smiris; нім. Smiris n) — те ж саме, що й корунд (G. Agricola, 1546). Згадується в книзі (курсах лекцій у Києво-Могилянській академії) Ф.Прокоповича «Про досконалі змішані неживі тіла — метали, камені та інші» (1705—1709 рр.).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Корунд // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Корунд // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.