Сапфір

Сапфі́р (від грец. ζαφείρως - sappheiros синій камінь, можливо від івр. ספּיר Sapir або перської назви із тим же значенням) (англ. sapphire; нім. Saphir, рос. сапфир) мінерал класу оксидів та гідрооксидів, один із різновидів мінералу корунду, коштовне каміння різних відтінків, здебільшого синього кольору. Існують різновиди: фіолетовий, жовтий, помаранчевий, зелений, рожевий або безбарвний (лейкосапфір). Забарвлення зумовлене ізоморфними домішками.

Сапфір
Загальні відомості
Хімічна формула Al2O3
Ідентифікація
Колір Блакитний
Сингонія Тригональна
Твердість 9
Блиск Скляний
Колір риси Білий
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення 1,762 — 1,778
 Сапфір у Вікісховищі

Хімічна формула: Al2O3 (оксид алюмінію). Синій — синій корунд, саламштейн.

Відомі сапфіри:

Історія

Етимологія назви точно не встановлена. Можливо, від грецьк. «саффейрос» — античної назви ювелірного синього каменю (частіше за все лазуриту). Можливо, за назвою острова Сапфір у Аравійському морі. Є версії про санскритське походження назви.

Сапфір набрав великої популярності як коштовне каміння, починаючи з 800 р. до н. е. Є свідчення, що королі носили сапфіри у кулонах, як потужний захист від злого ока. Вважалося, що сапфіри здатні оберігати свого володаря від заздрості і залучали божественну милість. Сингали на Шрі-Ланці також вважали, що коштовний сапфір служив захистом від чаклунства. У ХІІ столітті сапфір був відомий як найкращий камінь для перснів священнослужителів.

Століттями сапфір асоціювався з царської любов'ю і романтикою. Асоціація була укріплена в 1981 році, коли британський принц Чарльз вручив обручку з синім сапфіром леді Діані Спенсер. До своєї смерті в 1997 році принцеса Ді, як її знали, зачаровувала і полонила світ. Її сапфірове кільце допомогло зв'язати сучасні події з історією і казками.

В українській науковій літературі вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Ф. Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705—1709).

Властивості. Генезис

Сингонія тригональна. Характерні довгасті бочкоподібні кристали. Сапфір утворюється як магматичний мінерал у вигляді порфірових вкраплеників у базальтах і лампрофірах, в лужних пегматитах і при гідротермально-метасоматичних процесах в жилах слюдистих плагіоклазитів. Промислове значення мають елювіальні, елювіально-делювіальні і алювіальні розсипи. Природний синій сапфір — коштовний камінь І порядку, інші різновиди — ІІ порядку. Особливо високо ціняться сапфіри густого волошкового кольору з Індії, Шрі-Ланки і Таїланду.

Густина 3,99-4,1. Твердість 9. Спайність відсутня. Зустрічається будь-якого кольору, крім червоного, частіше за все синій (від домішки Ti), фіолетовий, жовтий, помаранчевий, зелений, рожевий або безбарвний (лейкосапфір). Забарвлення зумовлене ізоморфними домішками. Від прозорого до непрозорого. Блиск скляний. Риса біла. Злом нерівний до раковистого. Плеохроїзм: у синього сапфіру чіткий, від темно- до зеленувато-жовтого і жовтого; у жовтого — слабкий, від зеленувато-жовтого до жовтого; у зеленого — слабкий, від жовтувато-зеленого до зеленого; у фіолетового — чіткий, від фіолетового до рожевого. Люмінесценція: у синього сапфіру — фіолетова або відсутня, у жовтого — оранжева, у безбарвного — від оранжевої до фіолетової. Іноді спостерігається ефект астеризму — поява світлої фігури шестипроменевої зірки (завдяки голчастим кристалам рутилу).

Сапфір утворюється як магматичний мінерал у вигляді порфірових вкраплеників у базальтах і лампрофірах, в лужних пегматитах і при гідротермально-метасоматичних процесах в жилах слюдистих плагіоклазитів. Супутні мінерали: рубін, шпінель, піроп, кварц, топаз, турмалін, циркон, хлорит, магнетит.

Різновиди

Розрізняють:

  • Сапфір австралійський (корунд зеленого кольору з Австралії),
  • Сапфір аквамариновий (світло-блакитний сапфір),
  • Сапфір альмандиновий (червоно-пурпурний корунд),
  • Сапфір аметистовий (корунд фіолетового кольору),
  • Сапфір білий (безбарвний різновид корунду),
  • Сапфір благородний (сапфір темно-блакитного кольору; зайва назва кордієриту),
  • Сапфір бразилійський (торговельна назва коштовного блакитного прозорого турмаліну і топазу з родовищ Бразилії),
  • Сапфір водяний (коштовний блакитний різновид кордієриту з пляжних пісків о. Шрі Ланка; світло-синій корунд),
  • сапфір-джиразоль (те ж саме, що й сапфір «котяче око»),
  • Сапфір зелений (зайва назва зеленого корунду),
  • Сапфір зірчастий (коштовний різновид корунду з явищами астеризму),
  • Сапфір кашмірський (сапфір зі штату Кашмір, Індія),
  • Сапфір «котяче око» або Сапфір котячий (різновид сапфіру з явищем опалесценції),
  • Сапфір пурпурний (зайва назва корунду фіолетового кольору),
  • Сапфір реконструйований або штучний (синтетичний сапфір),
  • Сапфір рисячий (коштовний темно-синій різновид сапфіру з о. Шрі Ланка),
  • Сапфір річковий (сапфір яскраво-блакитного кольору з шт. Монтана, США),
  • Сапфір сіамський (сапфір з Таїланду),
  • Сапфір східний (торговельна назва корунду синього кольору),
  • Сапфір фальшивий (торговельна назва виробного синього кордієриту),
  • Сапфір чоловічий (застаріла назва індиго-синього сапфіру),
  • Сапфір шпінелевий (шпінель блакитного кольору),
  • сапфір-шпінель (шпінель синього кольору),
  • сапфір штучний (сапфір, одержаний синтетично), сапфір штучний Лінд (торговельна назва штучного сапфіру, одержаного фірмою Linde Air Products, США).

Промислове значення мають елювіальні, елювіально-делювіальні і алювіальні розсипи. Природний синій сапфір — коштовний камінь І порядку, інші різновиди — ІІ порядку. Особливо високо ціняться сапфіри густого волошкового кольору з Індії (Кашмір), Шрі-Ланки (Сабарагамува) і Таїланду. Інші родовища: Могок (Верхня М'янма), Його-Галч (штат Монтана, США). Сапфіри також добувають в американському штаті Північна Кароліна, в Австралії (штати Квінсленд, Вікторія, Новий Південний Уельс), Росії та Південно-Африканській Республіці. Наприкінці 1990-х років на Мадагаскарі було відкрито значне родовище сапфірів: до початку XXI століття видобуток сапфірів на острові склав близько половини світового видобутку[1].

Синтетичні сапфіри випускаються комерційно з 1902 року. Штучний сапфіровий матеріал ідентичний натуральному сапфіровому зразку, за винятком того, що його можна виготовити без недоліків, які є в природних каменях. Значна їхня частина споживається ювелірною промисловістю, але більшість синтетичних сапфірів використовується для виготовлення ювелірних підшипників, вимірювальних приладів, штампів та інших спеціалізованих компонентів; деяка їхня частина також використовується як високоякісний абразив.

Цікаві факти

  • Майже половину синіх сапфірів світу дала Шрі-Ланка (острів Цейлон), де розробка родовищ корунду триває близько двох тисячоліть. Один з найбільших сапфірів знайдено на острові Шрі-Ланка — масою 19 кг (95 000 карат).
  • 2020 року на Шрі-Ланці знайдено брилу зірчастого сапфіру масою близько 510 кг і вартістю близько 100 млн доларів.[2]
  • Найбільший помаранчевий сапфір — камінь масою 57,3 карат з британської колекції.
  • Найбільший огранений сапфір «Чорна зірка Квінсленду» масою 733 карат.
  • Широко відомі у світі сапфіри британської корони «Сапфір Стюартів», «Сапфір святого Едуарда».
  • У США в Американському музеї природничої історії зберігаються вирізані з великих кристалів сапфіру скульптурні портрети президентів США: Авраама Лінкольна (2302 кар.), і Дуайта Ейзенхауера (2097 кар.).
  • Широко відомі у світі «Сапфір Стюарта» (3,8х2,5 см), «Сапфір Святого Едуарда», сапфіри «Розполі» (135 кар.), «Зірка Індії» (563 кар.), «Опівнічна зірка» (116 кар.), «Зірка Азії» (330 кар.), «Логан» (423 кар.) та ін.

Див. також

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.