Корєнєв Володимир Борисович

Володимир Борисович Корєнєв — радянський і російський актор театру та кіно, театральний педагог, професор. Народний артист Росії (1998).

Володимир Борисович Корєнєв
Владимир Борисович Коренев
Ім'я при народженні рос. Владимир Борисович Коренев
Народився 20 червня 1940(1940-06-20)
Севастополь, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР
Помер 2 січня 2021(2021-01-02)[1] (80 років)
Москва, Росія
  • коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)
    • Поховання Введенське кладовище
    Громадянство  СРСР
     Росія
    Діяльність актор
    Alma mater Російський університет театрального мистецтва
    Заклад Московський драматичний театр імені К. С. Станіславськогоd
    Роки діяльності 1961 — 2015
    IMDb nm0466186
    Нагороди та премії

    Життєпис

    Народився 20 червня 1940 року у Севастополі в родині військового моряка. У 1961 році закінчив Державний інститут театрального мистецтва (майстерня О. М. Андровської) у Москві. Провідний актор Московського драматичного театру ім. К. С. Станіславського.

    У кіно — з 1958 року. У 1961 році виконав головну роль Іхтіандра в культовому радянському фантастичному фільмі «Людина-амфібія» (Друга премія за режисуру «Срібний космічний корабель» кінофестивалю в Трієсті, 1963[2]), що принесла молодому актору величезну популярність.

    Зіграв ролі більш ніж в сорока кінофільмах, в тому числі: «Світло далекої зірки» (1984, Віктор), «Шлях до пекла» (1988, т/ф, Левицький), «Кримінальний талант» (1988, т/ф, 2 с), «Зброя Зевса» (1991, т/ф, 5 с), «Постріл у труні» (1992, Макс), «Браві хлопці» (1993, т/ф), «Діти Арбата» (2004, телесеріал, батько Юри Шарока) та ін.

    Художній керівник театрального факультету ІГУМО (Інститут гуманітарної освіти), завідувач кафедри акторської майстерності, професор[3].

    Фільмографія
    • 1958 — Життя пройшло повз — епізод
    • 1961 — Людина-амфібія — Іхтіандр
    • 1963 — Кінець і початок
    • 1964 — Світло далекої зірки — Віктор
    • 1965 — Діти Дон Кіхота — Віктор Бондаренко — художник
    • 1965 — Як вас тепер називати? — ад'ютант Кольвиц
    • 1968 — Сини Вітчизни — Марк Гельці
    • 1969 — Егмонт (фільм-спектакль) — Бракенбург
    • 1971 — Звільнення — капітан Степан Неустроєв
    • 1973 — Багато галасу з нічого — Хуан
    • 1975 — Переможець — Валентин Андрійович Карєєв
    • 1976 — Псевдонім: Лукач
    • 1977 — Рудін — Костянтин Діомідич Пандалевскій
    • 1980 — Я — акторка — Н. П. Рощин-Інсаров
    • 1987 — Світ Рея Бредбері (фільм-спектакль) — читець
    • 1987 — Вулиця Шолом-Алейхема, будинок 40 (фільм-спектакль) — Леонід
    • 1988 — Дорога до пекла — Борис Левицький (Кіностудія ім. О. Довженка)
    • 1988 — «Кримінальний талант» — Сергій Сергійович Курикін (Одеська кіностудія)
    • 1990 — Динозаври ХХ століття — Сьомін
    • 1990 — Невідомі сторінки з життя розвідника — оберштурмбанфюрер Віллі Валецкі
    • 1991 — Зустрінемося на Таїті — таксист
    • 1991 — Зброя Зевса — Томас Бак
    • 1991 — Яр
    • 1992 — Постріл у труні — генерал Коньячков (Кіностудія ім. О. Довженка)
    • 1993 — Браві хлопці — полковник Геннадій (Кіностудія ім. О. Довженка)
    • 2003 — Забійна сила-5 — Печерський
    • 2004 — Діти Арбата — батько Юри Шарока
    • 2004 — Дорога Маша Березіна — Олексій Геннадійович
    • 2004 — Сліпий — Федір Пилипович Потапчук
    • 2004—2013 — Кулагін і партнери
    • 2005 — Даша Васильєва. Любителька приватного розшуку-4 — Андрій Чванов
    • 2005 — Сищики районного масштабу — Владислав Михайлович Hікoнoв
    • 2005 — Приватний детектив — Вова
    • 2006 — Мій ласкавий і ніжний мент — Максим Андрійович Барсуков
    • 2006 — Остання сповідь — німецький генерал
    • 2006 — Туди, де живе щастя — Невєров
    • 2007 — Дар Божий — Юрій Натанич Левін
    • 2008 — Два кольори пристрасті — Ілля Семенович
    • 2008 — Десантний батя — маршал Гречко
    • 2008 — Загальна терапія — Григорій Романович Пекарський
    • 2008 — Терміново в номер-2 — Павло Андрійович
    • 2008 — Таємниці палацових переворотів. Росія, століття XVIII — Вacилій Лукич Дoлвopукий
    • 2009 — Одного разу буде кохання — батько Віки
    • 2009 — Перерваний політ Гаррі Пауерса — Ейзенхауер
    • 2009 — Куля-дура-2 — Бруно Янович Пуріньш
    • 2010 — У лісах і на горах — Марк Данилович Смолокурів
    • 2012 — Метод Лаврової-2 — Володимир Андрійович Асєєв
    • 2012 — Передчуття — Олег Іванович Самойлов — колишній головлікар
    • 2013 — Будинок сплячих красунь — Гліб Якович
    • 2013 — Готель «Президент» — Фелікс Макарович Наговіцин
    • 2014 — Алхімік. Еліксир Фауста — Олександр Андрійович Невельський
    • 2014 — Якщо ти не зі мною — Георгій Маркович Золотаревський
    • 2015 — Орлова та Александров — Володимир Іванович Немирович-Данченко

    Примітки
    1. Исполнитель главной роли в фильме «Человек-амфибия» умер от COVID-19
    2. «Людина-амфібія» (russiancinema.ru) (рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]
    3. Факультет театрального мистецтва ІГУМО (igumo.ru) (рос.). Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 19 грудня 2012.

    Джерела

    Література
    • Батаен Н. Ихтиандр тридцать лет спустя // Зкран и сцена. 1991. № 17. 2 апр. — С.16;
    • Поличинецкая И. Зрелость Ихтиандра // Труд. 1996. 27 дек. — СІ7.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.