Косенко Юрій Хрисанфович

Ю́рій Хриса́нфович Косе́нко (1922 — 17 травня 1944) — радянський військовий льотчик-бомбардувальник часів Другої світової війни, гвардії старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).

Юрій Хрисанфович Косенко
Народження 1922(1922)
Чистякове
Смерть 17 травня 1944(1944-05-17)
Гаміна, Кюменлааксо, Південна Фінляндія, Фінляндія
Поховання Ленінградська область
Країна  СРСР
Вид збройних сил  ВМФ СРСР
Рід військ морська авіація
Освіта Yeysk Higher Military Aviation Instituted
Роки служби 1940—1944
Партія КПРС
Звання  Старший лейтенант авіації
Формування 73-й бап
12-й гбап
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Медаль «За оборону Ленінграда»

Життєпис

Народився в селищі Чистякове, нині — місто Донецької області, в родині робітника. Українець. Згодом родина переїхала до міста Шахти (Ростовська область, РФ), де закінчив середню школу № 1.

У РСЧФ (Робітничо-селянський червоний флот) з 1940 року. У 1942 році закінчив Єйське військово-морське авіаційне училище, сержант. На фронтах німецько-радянської війни від листопада 1942 року.

Був пілотом 1-ї ескадрильї, командиром ланки, заступником командира ескадрильї 73-го (з 22.01.1944 — 12-го гвардійського) бомбардувального авіаційного полку 8-ї авіаційної бригади ВПС Балтійського флоту.

До середини травня 1944 року на літакові Пе-2 здійснив 76 бойових вильотів на розвідку та штурмування жи­­вої сили і бойової техніки супротивника.

Під час нанесення бомбового удару по ворожим кораблям військово-морській базі Хаміна (Кюменлааксо, Фінляндія) був збитий винищувальною авіацією супротивника[1].

Похований на цивільному кладовищі села Шепелєво Ломоносовського району Ленінградської області[2].

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії лейтенантові[3] Косенку Юрію Хрисанфовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Також нагороджений орденом Леніна (31.05.1944), двома орденами Червоного Прапора (22.05.1943, 19.09.1943) і медаллю «За оборону Ленінграда» (23.06.1943).

Примітки
  1. ОБД «Мемориал»: Список для призначення пенсій родинам офіцерського складу ВПС ЧБФ, що загинули в боях з германським фашизмом. (рос.)
  2. ОБД «Мемориал»: Облікова картка № 15 військового поховання. (рос.)
  3. Військове звання на момент представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.