Коссаки гербу Кос

Коссаки гербу Кос — галицький шляхетський рід.

Коссаки
Кос[1][2]
Підданство: Річ Посполита
Австро-Угорщина
Маєтки: Коссакувка

Походження

Родина Коссаків походить з Загородів Лішнянських та Лішнянського передмістя Дрогобича, що колись також іменувалось Коссаківкою, де мешкали десять сімей-представників роду[3].

Відома польська гілка походить від судівського урядника Михайла (Міхала) Коссака та його дружини Антоніни з Соболевських. Ще на момент народження відомого баталіста Юліуша родина належала до уніцької церкви, та послуговувалась руською мовою в побуті[4]. Так зокрема Войцех згадував біографу Александру Піскору народження батька[5]:

Gdy pani konsyljaszowa Michałowa Kossakowa wybrała się z własnej wioski Kniahinin nad Sanom w podróż do Krakowa, znajdowała się w dziewiątym miesiącu ciąży. W drodze uczuła bóle porodowe, przystanęła przeto w najblizszem miasteczku Wiśniczu i dn. 15. grudnia 1824 r. urodziła duzego i zdrowego chłopca. Wróciła potem pospiesznie do domu, aby czemprędzej ochrzcić syna w sąsiedniej unickiej cerkwi. "Nadaję ci imię Juljuza" — powiedział do krzyczącego malca po rusku grecko-katolicki paroch. Chłopiec pochodił z rodziny, która Rusinów uważała za odmianę Polaków i nie robiła różnicy między wyznaniem rzymskiem a greckiem. Dlatego, od najmłodszych lat, Juliusz umiał jednakowo dobrze mówić po polsku i po ukraińsku.

Не дивлячись на те що пізніше Юліуш закінчив матуру в гімназії при монастирі Воздвиження Чесного Хреста в Бучачі, яким кервував його дядько та відомий діяч Галицько-Руської Матиці Еміліян[6], згідно тих спогадів родина вже вважала русинів за частину польського народу. А під часу Слов'янського Конгресу у Празі в 1848 р. він декларував себе русином-полофілом, не бажаючи розділяти край на дві частини[7]:

...zreformował się komitet Rusinów, Polaków, m.in. i mnie jako Rusina z dida pradida wybrano do deputacji mającej jechać do Wiednia...

Пізніших згадок про участь у діяльності руських організацій не збереглось, а дана гілка роду в майбутньому декларувала себе виключно поляками.

Герб

Опис

На срібному полі три червоні скоси. Над геральдичним шоломом, у короні — три страусині пера.

Спогади
Zapytany — A jaki klejnot asandzieja? — odparł: — Kossakowie są herbu własnego — Kos. Czemuż asandziej sygnetu nie nosisz? — dopytywała starsza pani, a on odparł bezstrosko: Co po tytule, gdy pustki w szkatule.

— Zofia Kossak, Dziedzictwo[8]

Родовідна схема

Гілка Василя Коссака

Василь Коссак (*? — †?) ∞ Анна-Марія NN (*? — †?)

  • о. Еміліян (*1804 — †1881)
  • NN
  • Михайло (Міхал) (*? — †?) ∞ Антоніна Соболевська (*? — †?)
    • Юліуш Фортунат Коссак (*1824 — †1899) ∞ Антоніна Соболевська (*? — †?)
      • Войцех Горацій (*1856 — †1942) ∞ Марія Кисельницька гербу Топор (*? — †?)
        • Єжи (*1886 — †1955) ∞ Єва Каплінська (*? — †?) ∞ Ельжбета Дзєнцьоловська-Шмяловська (*? — †?)
        • Марія Яніна Тереса (*1891 — †1945) ∞ Владислав Роман Бзовський гербу Новіна (*1885 — †1945) ∞ Ян Гвальберт Генрик Павліковський (*1891 — †1962) ∞ Стефан Єжи Ясножевський (*1901 — †1970)
        • Магдалена Анна (*1894 — †1972) ∞ Ян Стажевський (*1895 — †1973) ∞ Зигмунт Нєвідовський (*1914 — †1986)
      • Тадеуш (*1857 — †1935) ∞ Анна Кисельницька гербу Топор (*1863 — †1935)
        • Зофія (*1889 — †1986) ∞ Стефан Щуцький (*? — †1923) ∞ Зигмунт Шатковський (*1896 — †1976)
      • Ядвіга (*? — †?) ∞ Зигмунт Урунг (*? — †?)
      • Стефан (*? — †?) ∞ Єва Міколасх (*? — †?)
        • Кароль Коссак (*1896 — †1975) ∞ Антоніна Ванда Черкавська (*? — †?)
          • Тереса (*1934 — †?)
      • Зофія (*? — †?)
    • Леон (*1827 — †1877)
    • Владислав Сильвестр (*1827 — †1877) ∞ Еліза Скотт (*? — †?) ∞ Марія Стеласька (*? — †?)
      • Марцеліна (*? — †?)
      • Джейн (*? — †?)
      • Людвіна (*? — †?)
      • NN (*? — †?)
      • NN (*? — †?)
      • NN (*? — †?)
      • Тадеуш (*? — †?)

Гілка Івана Коссака

Іван (*? — †?) ∞ NN (*? — †?)

Гілка Йосипа Коссака
  • Йосип (*? — †?) ∞ NN (*? — †?)
    • Іван (*1876 — †1927)
    • Григорій (*1882 — †1939)
    • Микола (*? — †1914) NN (*? — †?)
      • Осип (*? — †?)
      • Зенон (*1907 — †1939)[11]
      • Богдан (*? — †?)
      • Олена (*? — †?)
    • Василь (*? — †?)
  • Анна (*? — †?)[12] ∞ Юрій Леґедза (*? — †?)

Примітки
  1. Kobiety Kossaków
  2. Pamiętnik sandomierski: pismo poświęcone dziejom i literaturze ojczystej
  3. Рід Коссаків
  4. Дещо про походження Юліяна Коссака.
  5. Wiadomości Literackie. 1936, nr 16
  6. ОТЕЦЬ ІЛЛЯ-ЕМІЛІЯН КОССАК
  7. Hybryda Nr 32/2018
  8. Zofia Kossak Dziedzictwo
  9. Упокоїв ся Михайло Коссак. — Вечерок Шевченковий в Кракові. — Про ґімнастику в школах. — З Стрия пишуть.
  10. Gorgany: przewodnik
  11. Коссак Охримович Тураш
  12. “…його призначили адміністратором парохії св. Архангела Михаїла у містечку Літовищах (нині Лютовиська у Польщі)” | Домів/Domiv
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.