Марія Павликовська-Ясножевська

Марія Яніна, з дому Коссак, перше прізвище за чоловіком — Бровська, друге прізвище Павліковська, третє — Ясножевська (пол. Maria Pawlikowska-Jasnorzewska; *24 листопада 1891(18911124), Краків — 9 липня 1945, Манчестер) — польська поетеса і драматург міжвоєнного періоду. Лауреатка Золотих Академічних лаврів Польської Академії Літератури. Була вільною відвідувачкою групи Скамандер.

Марія Павликовська-Ясножевська
пол. Maria Pawlikowska-Jasnorzewska
Народилася 24 листопада 1891(1891-11-24)[1][2][…] або 24 листопада 1890(1890-11-24)[3]
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[4]
Померла 9 липня 1945(1945-07-09)[1][2][…]
Манчестер, Велика Британія[4]
·злоякісна пухлина
Поховання
 : 
Країна  Австро-Угорщина
 Польська Республіка
Діяльність поетеса, драматург, письменниця
Мова творів польська[5]
Роки активності з 1922
Magnum opus Baba-Dziwod
Рід Коссаки гербу Кос
Батько Войцех Коссакd
Брати, сестри Jerzy Kossakd і Магдалена Самозванецьd
Нагороди
 Марія Павликовська-Ясножевська у Вікісховищі

Біографія

Марія Яніна Коссак, дочка художника Войцеха Коссака, сина Юліуша народилася 24 листопада 1891 року в Кракові. Походила з родини родині Коссаків гербу Кос[6]. Її старший брат, Єжи Коссак, був художником, а молодша сестра, відома під псевдонімом Магдалена Самозванець писала сатиричні твори.

Обоє батьків авторок походили з дворянства, а їхній будинок, Коссаковка, був місцем частих зустрічей осіб із художнього середовища. Гостями в домі Коссаків часто були Генрик Сенкевич, Ігнацій Ян Падеревський, Вінсент Лютославський. Марія Павліковська-Ясножевська не ходила до школи, навчалася вдома, де вивчила декілька іноземних мов та здобула осівіту в галузі гуманітарних дисциплін. Короткий час вона була вільною слухачкою краківської Академії художніх мистецтв.

Тричі вона виходила заміж. За першого її чоловіка, Владислава Вровського, вона вийшла заміж в 1915 році. Він був офіцером австрійської армії. Шлюб розпався, а після його офіційного розторгнення вона в 1919 році вийшла заміж за Яна Ґвальберта Павліковського-молодшого, молодшого сина Яна Ґвальберта Павліковського. Вони жили разом в Закопаному, у будинку Павліковського, закоханого в Татри. Цей шлюб також не тривав довго, хоча був офіційно розірваний в 1929 році.

Поетеса багато подорожує, сліди цих подорожей можна помітити в її творчості. Серед інших країн вона побувала в Італії, Туреччині, Північній Африці і в Франції, де в 1927 році пережила бурхливий роман з пілотом та поетом Сарменто де Бейресом. В 1931 році вийшла заміж за Стефана Ясножевського, офіцера авіації.

У вересні 1939 року, після публікації твору «Баба-Диво», який був гострою атакою на гітлерівський тоталітаризм, виїхала до Франції (дорогою через Заліщики), а пізніше до Англії. Разом з чоловіком оселилася в Блекпулі, поблизу летовища RAF. Поетеса захворіла на рак, дуже швидко почали з'являтися метастази, найбільше їх було у хребті. Двічі Марію оперували. Марія Павликовська-Ясножевська померла у госпіталі в Манчестері 9 липня 1945 року. Стефан Ясножевський після закінчення війни цілком покінчив з авіасправою і порвав стосунки з друзями та родиною на близько п'ять років.

Марія Павліковська-Ясножевська приятелювала з багатьма людьми творчих професій, особливо з середовища Скамандра, з Станіславом Віткевичем, а також з формістами (Леоном Хвістким та Анджеєм Пронашкою). У своїх спогадах багато сучасників із творчого середовища описують Марію Павликовську-Ясножевську як поважну особу, чарівну людину, а її друзі та найближчі родичі називали її Лількою.

Творчість

В 1924 році Марія Павликовська-Ясножевська дебютувала як письменниця твором «Водій Арчібальд», комедією в трьох актах. До 1939 вона написала п'ятнадцять п'єс. Більшість з них — типові комедії. Точка зору з якої вона розглядала деякі питання, а саме аборти та стосунки поза шлюбом, робили деякі з її творів скандальними. Але критики високо цінували її творчість, порівнюючи поетесу з Мольєром, Маріво, Уайлдем, Шоу та Віткевичем.

Вплив творчості Марії Павликовської-Ясножевської

Вірші Марії Павликовської-Ясножевської часто виконувалися як пісні, які виконували Єва Демарчик на музику Зигмунта Конечного, Чеслав Нєман (на власну музику) та Кристина Янда на музику Єжи Сатановського. Один з віршів Ясножевської використано у «Порнографії» Вітольда Ґомбровича, режисера Яна Якуба Кольського.

На її честь названо один з астероїдів. Сестра поетеси, Магдалена Самозванець, двічі видавала спогади про Марію у книгах: «Марія і Магдалена» (1956) і «Блакитна кокетка» (1973).

Твори

Лірика
  • Блакитний мигдаль, Краків, 1922
  • Рожева магія. Поезія, Краків, 1924 — з ілюстраціями авторки
  • Поцілунки, Варшава, 1926
  • dancing. karnet balowy, Варшава, 1927
  • Діапазон. Збірка старих та нових поезій, Варшава, 1927
  • Лісова тиша, Варшава, 1928
  • Париж, Варшава, 1929
  • Профіль дами в білому, Варшава, 1930
  • Свіжий шовк, Варшава, 1932
  • Сплячий екіпаж, Варшава, 1933
  • Balet powojów, Варшава, 1935
  • Кристалізація, Варшава, 1937
  • Поетичний записник, Варшава, 1939
  • Троянда і палаючі ліси, Лондон, 1940
  • Жертовний голуб. Збірка віршів, Глазгоу, 1941
  • Останні твори, зібрав та опрацював Тимон Терлецький, Лондон, 1956 — посмертне видання останніх творів поетеси
  • Весняні етюди, Варшава 1976 — неопубліковані ранні твори
  • Поцілунки, Варшава — Ряшів, 2008
  • Моя сестра поетеса, Варшава 2010 — вибрана поезія, також неопубліковані твори, упорядковані Магдаленою Самозванєц та записані на CD. Запис містить 8 віршів Марії Павликовської-Ясножевської зачитаних її сестрою Магдаленою.
  • Сатана породив війну. Записи 1939—1945, Варшава 2012 — воєнний щоденник поетеси опрацюваний Рафалом Подразом.

Драматургія
  • Водій Арчібальд. Комедія в 3 актах, поставлена: Варшава, Малий Театр 1924, друк: «Świat» 1924 (nr. 45-52)
  • Коханець Сібілли Томпсон. Фантазія про майбутнє в 3 актах, поставлена: Краків, Театр імені Й. Словацького, 1926
  • Єгипетська пшениця. П'єса в 3 актах, поставлена: Краків, Театр імені Й. Словацького, 1932
  • Мали повернутися. Комедія в 3 актах, поставлена: Варшава, Новий Театр, 1935
  • Мурахи (myrmeis). П'єса в 3 актах, поставлена: Краків, Театр імені Й. Словацького, 1936
  • Резерв. Фарс в 3 актах, поставлена: телепостановка 1968, друк: «Діалог», 1979/3
  • Небесні женихи. П'єса в 3 актах, поставлена: Варшава, Малий Театр, 1933, вид. Краків, 1936
  • Посвідчення особи. Комедія в 3 актах, поставлена: Варшава, Новий Театр, 1936
  • Літературна нагорода. Комедія в 4 актах, поставлена: Варшава, Новий Театр, 1937
  • Баба-Диво. Трагікомедія в 3 актах, поставлена: Краків, Театр імені Й. Словацького, 1938, друк: «Діалог», 1966/10
  • Знецінення Клари. Комедія в 3 актах, поставлена: Poznań, Театр Польський, 1939
  • Сіра завіса. Сценічна фантазія в 9 картинах, поставлена: Варшава, Театр Народний, 1939
  • Бідна молодість, радіо-вистава, 1936
  • Пані вбила пана, радіо-вистава, 1936
  • Зловісний портрет, радіо-вистава, 1937

Павликовська-Ясножевська в піснях
  • 1970: Ewa Demarczyk … (Piwnica pod Baranami) — текст твору «Поцілунки»
  • 1996: Ich Troje Intro — текст твору «Prawo»
  • 1997: Grzegorz Turnau Я тут — текст твору «Kto chce bym go kochała»
  • 2000: Kayah — Topielice
  • 2005: Cisza jak ta — Поцілунки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. International Music Score Library Project — 2006.
  3. The Fine Art Archive — 2003.
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119020866 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. Дещо про походження Юліяна Коссака.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.