Костюченко Сергій Пилипович
Сергі́й Пили́пович Костюче́нко (1905, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 7 вересня 1984, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947). Депутат Верховної Ради СРСР 1–3-го скликань (1941–1954). Член ЦК КП(б)У (1949–1952).
Костюченко Сергій Пилипович | |
---|---|
| |
Народився |
1905 Київ, Київська губернія, Російська імперія |
Помер |
7 вересня 1984 Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна |
СРСР Російська імперія Російська республіка УНР Українська Держава Українська РСР СРСР |
Діяльність | державний діяч, політик |
Членство | Центральний комітет Комуністичної партії України |
Посада | депутат Верховної Ради УРСР і депутат Верховної ради СРСР |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
Народився 1905 року в родині робітника-залізничника в Києві. У чотирирічному віці залишився сиротою, перебував у дитячому притулку. У 1912 році переїхав до діда, Карпа Костюченка, у містечко Батурин Чернігівської губернії. У 1912–1925 роках — наймит у заможних селян, конюх та сторож Батуринської лікарні. Освіта неповна середня. Закінчив гурток політичної грамоти.
У 1925 році вступив до комсомолу. До 1927 року — секретар Батуринського сільського комсомольського осередку. У 1927–1929 роках — голова групового комітету профспілки робітників землі і лісу.
У 1929–1932 роках — голова Батуринської сільської ради; інструктор виконавчого комітету Батуринської районної ради; голова Батуринської районної скотарспілки, голова Фастівецької сільської ради на Чернігівщині.
У 1932–1935 роках — завідувач відділу кадрів Політичного відділу Батуринської машинно-тракторної станції Чернігівської області.
У 1935–1937 роках — голова Батуринської сільської ради; директор Батуринської машинно-тракторної станції Чернігівської області.
У лютому 1937 — вересні 1938 року — 1-й секретар Батуринського районного комітету КП(б)У Чернігівської області; завідувач сільськогосподарського відділу Чернігівського обласного комітету КП(б)У.
26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Щорській виборчій окрузі № 143 Чернігівської області.
2 вересня 1938 — листопад 1941 року — виконувач обов'язки голови, голова виконавчого комітету Чернігівської обласної ради депутатів трудящих.
У листопаді 1941 — вересні 1943 року — на політичній роботі в Червоній Армії, уповноважений Військової Ради, начальник оперативної групи військових рад армій Південно-Західного, Сталінградського і Воронезького фронтів.
У вересні 1943 — січні 1949 року — голова виконавчого комітету Чернігівської обласної ради депутатів трудящих.
У січні 1949 — 16 вересня 1951 року — 1-й секретар Житомирського обласного комітету КП(б)У.
У 1951–1952 роках — слухач Курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б). У 1952–1953 роках — інспектор ЦК КП України.
У 1953–1955 роках — начальник Головного управління організаційного набору робітників при Раді Міністрів Української РСР.
У 1955–1967 роках — 1-й заступник начальника Головного управління організаційного набору робітників і переселення при Раді Міністрів Української РСР. У 1967–1971 роках — заступник голови Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по використанню трудових резервів.
Нагороди
- два ордени Леніна (07.02.1939, 23.01.1948)
- орден Вітчизняної війни І ст. (01.02.1945)
- орден Вітчизняної війни ІІ ст. (26.08.1943)
- медалі
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (25.11.1970)
Джерела
- Костюченко Сергей Филиппович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898–1991). (рос.)
- Костюченко Сергій Пилипович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 66–67.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 55.
- Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.