Костянтин Йосиф Їречек

Костянтин Йосиф Ї́речек (чеськ. Konstantin Josef Jireček; 24 липня 1854, Відень — 10 січня 1918, там само) — чеський історик. Син Йосифа Їречка, онук (по лінії матері) Павла Йозефа Шафарика, двоюрідний брат археологів Владислава, Карела і Герменегілда Шкорпілов.

Костянтин Йосиф Їречек
(чеськ. Konstantin Josef Jireček
Ім'я при народженні Костянтин Йосиф Їречек
Народився 24 липня 1854(1854-07-24)[1][2][…]
Відень,  Австрійська імперія
Помер 10 січня 1918(1918-01-10)[3][1][…] (63 роки) або 1918
Відень,  Австро-Угорщина
Країна  Австро-Угорщина
Національність чех
Діяльність Професор в Карловому університеті в Празі (з 1884), професор Віденського університету з 1893.
Відомий завдяки історик, слов'янознавець.
Alma mater Карлів університет
Знання мов чеська[1]
Заклад Віденський університет і Карлів університет
Членство Сербська академія наук і мистецтв, Сербське вчене товариствоd, Петербурзька академія наук, Болгарська академія наук, Угорська академія наук і Російська академія наук
Посада Minister of Education and Scienced
Батько Йосиф Їречек
Родичі батько — Йосиф Їречек
(1825–1888)

Біографія

З 1879 року перебував на службі у молодої Болгарської держави, в 1881 р. зайняв пост міністра освіти Болгарії. З 1884 р. професор загальної історії в Празі, з 1893 р. професор слов'янських старожитностей у Відні.

Автор низки праць з історії Балкан[4][5], в тому числі найбільш загальних «Історії болгар» (чеськ. Dějiny národa Bulharského; 1876, російське видання[6]) та «Історії сербів» (нім. Geschichte der Serben; Гота, 1911). В останній згаданій книзі сформулював правило так званої лінії Їречка (що проходить від Адріатичного моря до Чорного приблизно на широті Софії): на північ від цієї лінії слов'янські народи піддавалися романському впливу, а на південь — грецькому. Серед інших книг Їречка можна відзначити дослідження «Посольство Дубровницької республіки до імператриці Катерині в 1771 році» (чеськ. Poselství republiky Dubrovnické k císařovně Kateřině v roce 1771; 1893).

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Czech National Authority Database
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119224178 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Болгарська історіографія наприкінці XVIII — 70-ті роки XIX ст. Історична наука в 50—70-ті роки
  5. Історіографія слов'янська // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  6. Історія болгар. Одеса, 1878
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.