Кочубей Василь Васильович (полковник)

Василь Васильович Кочубей (1680(1680) — пом. 21 серпня 1743) — значний військовий товариш (1708—1718), бунчуковий товариш, полковник Полтавського полку (1727—1743), старший син генерального судді В. Л. Кочубея. У 1743 р. на нього було подано невідомо ким і чому складений донос. Того ж року він помер, похований в селі Жуки на Полтавщині.

Василь Васильович Кочубей
Народився 1680(1680)
Помер 1743(1743)
Національність українець
Діяльність політик, військовий очільник
Військове звання Полтавський полковник
Термін 1727-1743
Конфесія православ'я
Рід Кочубеї
Батько Кочубей Василій Леонтійович
Мати Любов Федорівна Жученко
Родичі Данило Апостол
Діти Семен Кочубей і Pavel Kochubeyd

Життєпис

Народився в родині генерального писаря, а потім — генерального судді Василя Кочубея та Любові Кочубей (Жученко). У 1709 р. разом із молодшим братом Федором отримали у спадок від діда Ф. Жученка с. Жуки та слобідку Локовщину. А в 1726 р. Василь успадкував Дубовичі.[1] По смерті матері успадкував х. Ретик. Деякий час Василь проживав у Батурині, в окремому будинку на території батьківського маєтку.

Родина

Василь Кочубей був одружений двічі. Щодо першої дружини дослідники досі не мають одностайної думки. За однією із версій першою дружиною Василя була донька майбутнього гетьмана Д. Апостола — Анастасія, з якою вони побралися взимку 1708 р. Це весілля відсвяткували у Диканьці. Навесні 1708 р. суддя В. Л. Кочубей свідчив, що мав великі витрати, адже нещодавно справив два весілля: дочці (Катерині) та синові (Василеві, бо Федір, за словами батька, був ще малим).

Існують також версії, що першою дружиною полковника В. Кочубея була чи то Марфа Андріївна Скоропадська чи то Марфа Іванівна Апостол — онука гетьмана Д. Апостола (дочка його старшого сина Івана).

Після того, як перша дружина померла через хворобу, Василь зостався вдівцем із малолітніми дітьми.

Друге його одруження відбулося при романтичних обставинах. Допомагаючи сотнику полтавського полку засватати дівчину, Василь сам одружився із нею, адже це було кохання з першого погляду. Його нареченою стала Марія (Марфа) Іванівна Янович (?–29.10.1742) — сестра глухівського отамана І. Яновича. За іншою версією, другою жінкою Василя була Анна Янович — дочка глухівського сотника та сестра Івана — глухівського сотенного отамана.[2]

Джерела говорять, що «Василий Васильевич имел двадцять детей»[3], та наразі відомо про 10-х дітей: 5 синів(Павла, Івана, Семена, Василя, Петра) і 5 доньок (Олену, Марфу, Анастасію, Ганну та Уляну).

Примітки
  1. Іванченко Л. А., Зіборова І. В., Проценко Л. Г. Суспільна та культурна діяльність родини Кочубеїв у с. Дубовичі (кінець XVII — початок XХ ст.): Історико-краєзнавчий нарис — К.: НУБіПУкраїни, 2017. — с. 17.
  2. Герасько М. Родина генерального судді В. Л. Кочубея
  3. Милорадович Г. А. Родословная книга Черниговского дворянства. — СПб, 1901. — Т. 2 — Ч. 6. — с. 86
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.