Кравченко Валентин Олександрович
Валентин Олександрович Кравченко ((1906, Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія — 18 червня 1956, Москва, СРСР)) — начальник Особливого технічного бюро (ОТБ) при народному комісарі внутрішніх справ СРСР[1], генерал-майор (1945).
| Кравченко Валентин Олександрович | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження |
1906 Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія | ||||||||
| Смерть |
18 червня 1956 Энциклопедический музыкальный словарь : [рос.] / сост. Б. С. Штейнпресс, И. М. Ямпольский. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — С. Москва., СРСР | ||||||||
| Приналежність |
 СРСР СРСР | ||||||||
| Рід військ | НКВС-МВС | ||||||||
| Роки служби | 1937 — 1956 | ||||||||
| Звання | Генерал-майор | ||||||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Біографія
Народився 1906 року в українській родині слюсаря. У компартії з вересня 1925 (член ВЛКСМ у 1923—1930). Закінчив початкове міське училище у Крюкові (нині район Кременчука) у 1918 році, потім курси профтисячників з підготовки до ВТУЗ в Одесі у 1929 році, та Одеський інститут інженерів зв'язку у 1933 р.
Учень токаря, токар у вагонних майстернях Південної залізниці у Крюкові з серпня 1922 по квітень 1929 року. Аспірант і декан радіофакультету Одеського інституту зв'язку з липня 1933 по червень 1935 року.
У жовтні 1937 року відряджений до органів НКВС СРСР, займався питаннями спецзв'язку, начальник 1-го відділення Центральної лабораторії 2-го спецвідділу НКВС СРСР.
- З 14 листопада 1939 р. начальник Особливого технічного бюро НКВС СРСР.
- З 31 липня 1941 року начальник 4-го спецвідділу НКВС СРСР.
- З 26 січня 1946 року заступник начальника 9-го управління НКВС СРСР (за сумісництвом).
- З 16 січня 1948 року начальник Групи контролю та особливих доручень при міністрові внутрішніх справ СРСР.
- З 3 травня 1949 року начальник 4-го спецвідділу МВС СРСР.
- З 20 березня до 14 липня 1953 року начальник 5-го спецвідділу МВС СРСР.
- З 16 листопада 1953 року начальник будуправління № 304 МВС СРСР у місті Міас Челябінської області.
Звання
- майор ДБ, 14.11.1939;[2]
- старший майор ДБ, 16.02.1942;
- комісар ДБ, 14.02.1943;
- генерал-майор, 09.07.1945.
Нагороди
- орден Червоного Прапора, 20.09.1943;
- орден Богдана Хмельницького 2-го ступеня, 20.10.1944;
- орден Вітчизняної війни 1-го ступеня, 10.07.1946;
- орден Трудового Червоного Прапора;
- орден «Знак Пошани»;
- орден Червоної Зірки;
- 6 медалей.
Література
- В. А. Кравченко // Петров Н. В., Скоркин К. В. Кто руководил НКВД, 1934—1941: Справочник / О-во «Мемориал» и др.; Под ред. Н. Г. Охотина и А. Б. Рогинского — М.: Звенья, 1999. — 504 с. — ISBN 5-7870-0032-3;
- Яворский В. Н. Автобиографическое повествование // Вестник «Мемориала». — 2001. — № 6. — С. 71–78.