Кравченко Василь Григорович
| Кравченко Василь Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
8 травня 1862 Бердянськ | |||
| Помер |
20 березня 1945 (82 роки) Ростов-на-Дону | |||
| Країна |
 Російська імперія.svg.png.webp){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність |
діалектолог етнограф письменник | |||
| Alma mater | Феодосійський учительський інститут | |||
| Мова творів | українська | |||
|
| ||||
 Кравченко Василь Григорович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Кравченко Василь Григорович (*8 травня 1862, Бердянськ — †20 березня 1945, Ростов-на-Дону) — український діалектолог, етнограф та письменник.
Жертва сталінського терору.
Біографія
Закінчив Феодосійський учительський інститут, проте 1880 року через підозру у зв'язках з народовольцями позбавлений права викладати в школі й відданий у солдати.
Поступив до Одеської юнкерської школи. Збирав матеріали до багатотомного «Руського словаря» — готувала Петербурзька Академія наук; 1884 року допомагав М. Комарову в укладанні російсько-українського словника — був надрукований у Львові в 1893—99, записував бувальщини, легенди, пісні, сільські звичаї — було видано які в 1895—1901 роках видав у «Этнографических материалах» Б. Грінченка.
1892 року по армії осів у Житомирі, є одним із засновників Товариства дослідників Волині — зокрема його етнографічної секції. Його дослідження серйозно оцінив О. Шахматов. 1913 року очолив Волинський центральний музей. Після початку Першої світової війни як «неблагонадійна особа» висланий до Коврова Владимирської губернії.
Навесні 1917 повернувся до Житомира, фактично є одним із організаторів міського самоврядування. Працював викладачем Волинського ІНО.
В 1920-34 роках очолював етнографічний відділ Волинського музею в Житомирі. 1929 Кравченка заарештували у «справі СВУ» — за відсутністю доказів через кілька місяців звільнили, але преса розпочала цькування дослідника, звинувачуючи його в буржуазному націоналізмі.
1931 року на запрошення Д. Яворницького переїхав до Дніпропетровська, працював у музеї.
Публікував фольклорно-етнографічні матеріали в журналах «Киевская старина», «Літературно-науковий вісник» та газетах.
1933 року його звільнили, позбавили житла та пенсії.
Автор праць:
- «Весілля в селі Курозванах (Острозького повіту)»,
- «Народні оповідання і казки»,
- «Народна фантазія»,
- «Звичаї в селі Забрідді та по деяких інших, недалеких від цього села місцевостях Житомирського повіту на Волині».
Помер від запалення легень.
Вшанування пам'яті
В Житомирі існує вулиця Професора Кравченка[1][2].
У Бердянську краєзнавчий музей носить його ім'я.
Примітки
- Сергій Сухомлин підписав розпорядження про перейменування вулиць у Житомирі. zt-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 16 квітня 2016.
- Краєзнавець Мокрицький пояснив логіку перейменування вулиць та провулків Житомира. Житомир инфо. Процитовано 16 квітня 2016.
Джерела та література
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; відп. ред. Л.А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К.: НБУВ, 2017. – С. 230–231. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146
- Т. М. Лобода. Кравченко Василь Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 270. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- М. Г. Железняк, С. І. Очеретянко. Кравченко Василь Григорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Лобода Т. М. Василь Кравченко. Громадська, наукова та просвітницька діяльність. — К. : ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 238 с. — ISBN 978-966-02-4863-2.
- Провідники духовності
- Скрипник Г. Етнографічна діяльність Василя Кравченка / Ганна Скрипник // Нар. творчІсть та етнографія. — 2002. — № 5—6. — С. 20—30 : іл.