Крамаренко Андрій Іванович
Андрі́й Іва́нович Крамаре́нко (нар. 4 (16) жовтня 1897, Вільшани, Дергачівського району Харківської області — пом. 1 квітня 1976, Одеса) — український драматичний актор і педагог. Народний артист УРСР (1946).
Крамаренко Андрій Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народився |
4 (16) жовтня 1897 Вільшани, Харківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія | |||
Помер |
1 квітня 1976 (78 років) Одеса, Українська РСР, СРСР | |||
Поховання | Друге християнське кладовище Одеси | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | драматичний актор | |||
Провідні ролі | Стьопочка Крамарюк («Житейське море») | |||
IMDb | nm5412121 | |||
Нагороди та премії | ||||
(1946) | ||||
|
Життєпис
1921 — закінчив театральну студію в Харкові (в приміщенні колишнього театру «Муссурі»), засновану Іваном Юхименком і Дмитром Грудиною.
1922 — актор Харківського молодіжного драмтеатру «Наш шлях» з етнографічним ухилом під керівництвом Івана Юхименка.
1923—1926 — актор Київського українського театру ім. Шевченка.
1927—1929 — актор Харківського червонозаводського українського драматичного театру.
1929—1960 — актор Одеського українського музично-драматичного театру.
1930—1940 — викладач Одеського художнього училища.
З 1946 — Народний артист УРСР.
Ролі в театрі
- Барсенєв («Розлом» Б. Лавреньова)
- Бенедикт («Багато галасу даремно» В. Шекспіра)
- Бублик, Однолюб («Платон Кречет», «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука)
- Генрі («Пурга» Д. Щеглова)
- Глоба («Російські люди» К. Симонова)
- Гнат, Стьопочка («Безталанна», «Житейське море» І. Карпенка-Карого)
- Григорій Ярчук («Соло на флейті» І. Микитенка)
- Достигаєв («Єгор Буличов» М. Горького)
- Карпо Карпович («Не називаючи прізвищ» В. Минка)
- Микитюк («Підземна Галичина» М. Ірчана)
- Павло Протасов («Діти сонця» М. Горького)
- Черевик («Сорочинський ярмарок» М. Старицького)
- Шинкар («Вій» М. Кропивницького)
- Шимель («200 000» за п'єсою «Великий виграш, або 200 000» Шолом-Алейхема)
Ролі в кіно
- Дід Мороз («Митько Лелюк», 1938, реж. М. Маєвська, О. Маслюков).
Джерела
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1959. — Т. 3. — С. 1158—1172. Ізборник
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — с. 329
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — с. 332
- Шайкевич Б. Андрей Иванович Крамаренко // Большевист. знамя. 1946, 2 июля(рос.)
- Градзиевский А. А. Крамаренко — Протасов // Театр. 1956. № 7.(рос.)
- Андрій Крамаренко. Одеська фронтова // Музи тоді не мовчали. 1941—1945. — К.: Мистецтво, 1976. — с. 80