Вільшани (смт)

Вільша́ни селище міського типу Дергачівського району Харківської області.

смт Вільшани
Селищна рада (будівля колишнього Земельного банку)
Селищна рада (будівля колишнього Земельного банку)
Країна  Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Харківський район
Рада Вільшанська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1650[1]
Статус із 1938 року
Площа 9,9 км²
Населення 6839 (01.01.2018)[2]
Густота 690,8 осіб/км²
Поштовий індекс 62360
Телефонний код +380 5763
Географічні координати 50°03′14″ пн. ш. 35°53′01″ сх. д.
Висота над рівнем моря 121 м
Водойма р. Криворотівка, Яр Сизонів
Відстань
Найближча залізнична станція: Пересічна
До станції: 6,5 км
До райцентру:
 - автошляхами: 22,2 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 29,9 км
Селищна влада
Адреса 62360, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт Вільшани, вул. Центральна, 4
Голова селищної ради Литвинов Андрій Олексійович
Карта
Вільшани
Вільшани
Вільшани

Географія

Територією селища міського типу Вільшани протікають 2 річки: Криворотова (місцева назва — Нецвітай, давніша — Вільшанка) та Лосик. У центральній частині селища Лосик впадає до Криворотівки (Нецвітая), яка за 3 км впадає до р. Уди. .

Вище за течією річки Криворотівка примикають села Гуківка і Ярошівка, нижче за течією на відстані 1 км — село Дворічний Кут. На південному заході селища розташований Шматовий яр.

Знаходиться за 28 км від Харкова, та за 6 км від залізничної станції Пересічна, на трасі «Харків-Суми». Через селище проходить автомобільна дорога Т 2106. Присутнє автобусне сполучення з Харковом (маршрут № 1152).

Історичні відомості

Земельний банк

Селище було засноване приблизно 1655 року переселенцями з однойменного села на Черкащині (Городищенський рн), котрі рятувалися на Слобожанщині від соціального й національного гноблення.

Наприкінці XVII століття Вільшани стають сотенним містечком Харківського слобідського козацького полку, центром Вільшанської сотні. (Загалом таких сотень у Харківському полку 1732 року було 18).

Протягом XVIII століття Вільшани були укріпленим містечком. Від 1765 року містечко стає центром Вільшанського комісарства Харківської провінції Слобідської губернії.

На 1779 рік населення становило 2695 чоловіків, головно «військових обивателів» (кількість жінок не враховували, бо вони не сплачували податків).

Від 1780 року Вільшани входять до Золочівського повіту Харківського намісництва, потім Харківської губернії.

За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Вільшанської волості Харківського повіту, мешкало 6107 осіб (3038 чоловічої статі та 3269 — жіночої), налічувалось 1019 дворових господарства, існували 4 православні церкви, відбувались 4 ярмарки на рік та базари[3].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 17169 осіб[4]. На початку XX століття слобода Вільшанка Харківської губернії.

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 664 людини[5].

Визначні пам'ятки

  • Православна Миколаївська церква, збудована 1753 року, має типову для дерев'яних храмів Центральної України (звідки переселилися засновники Вільшан) трьохчастинну композицію.
  • Будівля Земельного банку, споруджена 1912 року
  • Будівля Земської школи (1910)

Районування

У Вільшанах існує низка районів:

  • Центр
  • Шумейківка
  • Лисянка
  • Паркан
  • Гончарівка
  • Гороб'ячівка
  • Манзепівка
  • Миронівка
  • Тамбова
  • Саратов
  • Миронівка
  • Коржівка
  • Залосик
  • Павлівка
  • Перемога
  • Завільшанка (Миколаївка)
  • Лісянка
  • Японія
  • Дунай
  • Сак
  • Кулига
  • Царське
  • Кривомазівка
  • Новоселівка
  • Розпуття
  • Глей

Сучасний стан

Економіка

  • Молочно-товарна ферма
  • Машинно-тракторні майстерні
  • Меблева фабрика
  • Швейна фабрика
  • Сільськогосподарське ТОВ «Вільне»
  • Млин

Соціальні об'єкти

  • Школа
  • Дитячий садок
  • Будинок Культури
  • Бібліотека
  • Лікарня

Люди

Народилися

Галерея

Також

Джерела

Примітки

  1. ВРУ
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  3. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  5. Мартиролог. Харківська область, ст. 675—690
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.