Краснинський повіт
Краснинський пові́т — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Смоленської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Красний.
Краснинський повіт | ||||
| ||||
| ||||
Губернія | Смоленська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Красний (Смоленська область)|Красний | |||
Створений | 1775 | |||
Скасований | 1929 | |||
Площа | 2403,8 (1897) | |||
Населення | 102 257 осіб (1897) | |||
Густота | 42.5 осіб / верст² | |||
Попередники | Смоленський повіт | |||
Наступники | Краснинський район |
Історія
Повіт утворено 1775 року під час адміністративної реформи імператриці Катерини II у складі Смоленського намісництва.
1796 року повіт розформовано.
1802 — поновлено у складі відновленої Смоленської губернії.
Остаточно ліквідований 1929 року за новим адміністративно-територіальним розмежуванням.
Населення
За даними перепису 1897 року в повіті мешкало 102 257 осіб (49 418 чоловіків та 52 839 — жінок). У повітовому місті Красному мешкало 2753 особи[1].
Розподіл за національним складом: білоруси — 90,0%; росіяни — 8,7%.
Адміністративний поділ
На 1913 рік повіт поділявся на 14 волостей[2]:
- Букинська;
- Добрянська;
- Досуговська;
- Зверовицька;
- Івановська;
- Каблуковська;
- Княжинська;
- Мерлинська;
- Миговицька;
- Новомихайловська;
- Палкинська;
- Погостовська;
- Селецька;
- Юровська.
Джерела
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Примітки
- (рос.) Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників
- (рос. дореф.) Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.