Краснозерський район

Краснозерський район — муніципальне утворення в Новосибірській області Росії.

Краснозерський район
Краснозёрский район
Герб Краснозерського району Прапор Краснозерського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Новосибірська область
Утворений: в 1925 році
Населення: 30 831 чоловік
Площа: 5330 км²
Густота населення: 5,78 осіб/км²
Телефонний код: 7-38357
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: робітниче селище
Краснозерське
Влада
Голова місцевої думи: Олександр Вікторович Баєв

Адміністративний центр — робітниче селище Краснозерське.

Географія

Район розташований на південному заході Новосибірської області. Межує з Кочковським, Доволенським, Здвінським і Карасуцьким районами Новосибірської області, на півдні з Алтайським краєм.

Територія району за даними на 2008 рік — 533 тис. га, в тому числі сільгоспугіддя — 432,3 тис. га (є найбільшим сільськогосподарським районом області) (81,1 % всієї площі)[1]. Територією району протікає річка Карасук, є великі запаси цегляної глини.

Історія

Карасуцький район був утворений 24 вересня 1924 року зі центром в с. Карасук.

10 квітня 1933 року с. Карасук було перейменоване в Краснозерське, а район — в Краснозерський

28 вересня 1937 року переданий в Алтайський край. 13 серпня 1944 року переданий в Новосибірську область.

Економіка

Економіка району представлена 8 великими і середніми промисловими підприємствами, на частку яких припадає понад 12 % загального обсягу випуску продукції, товарів і послуг району. У галузевій структурі промислового виробництва значна частка припадає на харчову промисловість (87 %). Основними промисловими підприємствами району є: ЗАТ «Краснозерський пивкомбінат ОПС», ТОВ «Краснозерський м'ясокомбінат».

Сільськогосподарським виробництвом займаються 24 акціонерних товариства, 4 сільськогосподарських кооперативи, 205 селянських (фермерських) господарств. Серед найбільш великих і успішно працюють: ЗАТ «Новомайське», яке спеціалізується на виробництві зерна і молока, і ТОВ «Рубін», яке спеціалізується на вирощуванні зерна. Широко відоме за межами району підприємство Госплемзавод ОПХ «Садовського», яке займається розведенням висококласної канадської породи герефордів, також у господарстві розвинене рибництво.

Транспорт

Протяжність автомобільних доріг — 604 км, з них з твердим покриттям — 399 км.

Населення
Чисельність населення
2002[2]2009[3]2010[4]2011[4]2012[5]2013[6]2014[7]
38 836↘37 901↘37 777↘32 387↘31 942↘31 539↘31 176
2015[8]2016[9]2017[10]2018[11]2019[12]
↘30 831↘30 530↘30 266↘29 938↘29 457

Примітки
  1. База даних показників муніципальних утворень Новосибірської області. Федеральна служба державної статистики. Архів оригіналу за 31 грудня 2009. Процитовано 5 листопада 2009.
  2. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  3. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  4. Новосибирская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2016 годов
  5. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  6. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  7. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  8. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  9. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  10. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  11. Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2018 года и в среднем за 2017 год. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  12. Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2019 года и в среднем за 2018 год. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.