Краснокаменськ

Кра́снока́менськ (рос. Краснокаменск) — місто, центр Краснокаменського району Забайкальського краю, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Краснокаменського міського поселення.

місто Краснокаменськ
рос. Краснокаменск
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Забайкальський край
Муніципальний район Краснокаменський
Поселення Краснокаменське
Код ЗКАТУ: 76221501000
Код ЗКТМО: 76621101001
Основні дані
Населення 55666 осіб (2010[1])
Площа 73 км²
Поштовий індекс 674670–674684
Телефонний код +7 30245
Географічні координати: 50°06′ пн. ш. 118°02′ сх. д.
Вебсторінка gpk.krasnokamensk.ru
Мапа

Краснокаменськ

Краснокаменськ

 Краснокаменськ у Вікісховищі

Етимологія

Виникло як селище при Краснокаменському залізорудному родовищі, відкритому в 1943 році. Назва походить від «Красный Камінь», де камінь вживається у значенні «гора, височина, вершина», а визначення «червоний», ймовірно, вказує на колір, пов'язаний з оксидами заліза. З 1969 року — місто Краснокаменськ [2] .

Географія

Місто розташоване в передгір'ях Аргунського хребта, за 535 км від Чити. Виникло як селище геологів в 1968 році, після того, як у 1963 році в Приаргунському степу геологами Сосновської експедиції було знайдено родовище урану.

Клімат

Клімат різко континентальний, середня температура липня +21,4 °C, січня −29,9 °C. Літо посушливе, зими малосніжні. Природа — степ, природних водойм немає, тільки штучно створені.

  • Середньорічна температура повітря — −2,2 °C
  • Відносна вологість повітря — 63,8 %
  • Середня швидкість вітру — 3,9 м / с

Населення

Населення — 55666 осіб (2010; 55920 у 2002[3]).

Внутрішній поділ міста

Усе місто ділиться на мікрорайони. Будинки позначаються просто номером. Перша цифра вказує номер мікрорайону, у якому знаходиться будинок. Так, наприклад, будинок з номером 410 знаходиться в четвертому мікрорайоні. Є два мікрорайони з літерним позначенням — центральний і східний, де до номерів будинків додаються букви Ц і В відповідно, наприклад в центральному мікрорайоні — будинок 35 «ц». З 2010 року в деяких частинах міста почали вводитися назви вулиць[4]. Виняток становить проспект Будівельників. Це єдина вулиця, що носить назву із часу заснування міста.

Господарство

Промисловість

Містоутворююче підприємство — Приаргунське виробниче гірничо-хімічне об'єднання (ПВГХО), що входить до складу концерну Атомредметзолото, є найбільшим в Росії урановидобувним підприємством і одним з найбільших в світі постачальників природного урану. Розробляє Стрільцовське уранове родовище з кінця 1960-их. Крім видобутку урану в місті ведеться видобуток вугілля на розрізі Уртуй. Також тут знаходиться родовище цеоліту.

Розпорядженням Уряду РФ від 29.07.2014 «Про затвердження переліку мономіст», включене до списку мономіст Російської Федерації з найбільш складним соціально-економічним становищем.[5]

Освіта

У місті є два професійних училища ПУ № 11 і ПЛ № 34, десять шкіл, медичний коледж, філія Московського інженерно-фізичного інституту (КПТ НІЯУ МІФІ) і філія читинського гірничого технікуму, Сибірська регіональна школа бізнесу.

Інфраструктура

Краснокаменський аеропорт був розформований в 1995 році. До 2018 року мав бути реконструйований, проте станом на 2019 будівля аеропорту так не працює[6], але тричі в тиждень виконуються рейси з Чити авіакомпанією Aeroservis. У місті є залізнична станція на гілці від станції Харанор. У місті розташована друга за величиною крайова лікарня. За радянських часів була добре розвинена місцева міська-районна бібліотека, що налічує кілька відділень в місті і по одному майже в кожному населеному пункті району. Є десять загальноосвітніх шкіл. Також є два професійних училища, медичний коледж та філія МІФІ.

Колишнє військове значення

Раніше в Краснокаменську розташовувалася в/ч 40942 — штаб і деякі підрозділи 18-го укріпленого району в складі 36-ї загальновійськової армії[7].

Екологія

За версією журналістів[8] в місті йде постійне опромінення через розташоване поблизу уранодобувне підприємство.[9]. За твердженнями Газета. ру Краснокаменськ постійно обдуває вітер, що містить радіоактивний пил. Насправді місто побудоване з урахуванням рози вітрів і вітер зі східного напрямку дме всього лише кілька разів на рік. З урахуванням цього фактора і побудована Краснокаменська ТЕЦ. Шахтний спосіб видобутку урану не здатний забруднювати повітря пилом в значних кількостях. Радіоактивний фон в місті і його околицях хоч і підвищений, але знаходиться в межах допустимої дози радіації.

Джерела
  • Аркуш карти M-50-69 Краснокаменск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1985 р. (рос.)
  • Поспелов Е. М. Географические названия России. Топонимический словарь. — М. : Астрель, АСТ, 2008. — 523 с. — 1 500 прим. — ISBN 978-5-17-054966-5.

Примітки
  1. Дані перепису населення 2010 року
  2. Поспелов, 2008, с. 251.
  3. Чисельність населення за національністю в Читинській області — проєкт «Lingvarium» (рос.)
  4. Суд обязал Краснокаменск назвать проспекты и улицы
  5. Распоряжение Правительства РФ от 29.07.2014 N 1398-р «Об утверждении перечня моногородов»
  6. Урановая столица России – город безымянных улиц. Сибирь.Реалии (рос.). Процитовано 12 травня 2020.
  7. Расположение руин в/ч 40942
  8. Газета.Ru - Краснокаменск-на-Уране. www.gazeta.ru. Процитовано 12 травня 2020.
  9. Газета.ru

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.