Забайкальський край

Забайка́льський край (рос. Забайка́льский край) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Далекосхідного федерального округу.

Забайкальський край
рос. Забайкальский край
   
Країна  Росія
Фед. округ Далекосхідний
Адмін. центр Чита
Глава Natalia Zhdanovad і Alexandr Osipovd
Дата утворення 1 березня 2008
Оф. вебсайт e-zab.ru
Географія
Координати 54° пн. ш. 118° сх. д.
Площа 431 500 км² (12-й)
  • внутр. вод 0,2 %
Часовий пояс MSK+6 (UTC+9)
Населення
Чисельність 1 155 300 (47-й) (2005)
Густота 2,6 осіб/км²
Оф. мови російська
Економіка
Економ. район Східно-Сибірський
Коди
ISO 3166-2 RU-ZAB
ЗКАТО 76
Суб'єкта РФ 75, 80
Телефонний (+7)
Карти


 Забайкальський край у Вікісховищі

Адміністративний центр — Чита.

Межує з Амурською і Іркутською областями, республіками Бурятія і Якутія, має зовнішній кордон з Китаєм і Монголією.

Утворений 1 березня 2008 р. в результаті об'єднання Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу.

Географія
Фізична мапа
Вид із Чити на Титовську сопку
Річка Калар

Географічне положення

Край займає південний схід Східного Сибіру, який частіше іменують Забайкаллям.

Площа Забайкальського краю становить 431,5 тис. км², що трохи менше площі таких держав (окремо), як Швеція, Марокко, Узбекистан, але більш ніж Японія, Італія або ФРН.

Гідрографія

Основні річки: Шилка і Аргунь (витоки Амура), Хілок і Чикой (притоки Селенги), Олекма і Вітім (притоки Лени).

Природа

Рослинний світ відрізняється великою різноманітністю. Це пов'язано з складністю геологічної будови, різноманітністю природних умов, тривалою історією розвитку.

Гірський рельєф, що створює різноманітність місць проживань, сприяв збереженню в екологічних нішах реліктів різних геологічних часів. Збереженню їх сприяла відсутність суцільного покривного заледеніння. Корінний зональний рослинний покрив території утворений степовими, лісовими і високогірними рослинними співтовариствами.

При просуванні з південного сходу на північний захід слідують три широтні зони: степова, лісостепова, лісова або тайгова.

Біосферні заповідники

Забайкальський край, завдячуючи особливій біосферній значущістю його природних комплексів, має два державні біосферні заповідники — Сохондінський і Даурський. Території відносяться до IX міжнародної категорії. Тут зберігаються особливі умови проживання або зростання рідкісних або унікальних видів рослин і тварин.

На півночі краю передбачається створити Кодарський національний парк, в периферійній частині басейну озера Байкал — Чикойський національний парк. У травні 1999 р. створений національний парк Алханай в Агінському Бурятському автономному окрузі. Вивчаються можливості створення Саханайського і Адун-Челонського національних парків. По міжнародній класифікації національні парки відносяться до ХІ категорії і є для більшості країн, що володіють можливостями для виділення і збереження таких територій, іноді основним засобом економічного розвитку.

Корисні копалини

Промислові запаси заліза, вугілля, молібдену, вольфраму, золота, свинцю, цинку, флюориту, будівельних матеріалів. Крупні родовища — Удоканське мідне, Бугдаїнське молібденове, Ново-Широкінське золотополіметалічне, розвідані 16 поліметалічних родовищ (Спаське, Октябрське, Сєверо-Акатуєвське, Савінське 5, Трьохсвятительське і ін).

У кінці 1950-х — середині 1960-х років на території краю були розвідані Удоканське родовище міді, Бугдаїнське і Жірекенське родовища молібдену, Спокойнінське, Орловське і Етикинське рідкометальне, унікальне Стрельцовське родовище урану. Останнє стало сировинною базою для будівництва крупного Приаргунського гірничо-хімічного комбінату і міста Краснокаменська. У 1950-х роках завершена розвідка унікальної за якістю сировини Усуглинського, а також найбільшого в Забайкаллі Гарсонуйського родовищ флюориту.

Уранові родовища
  • У вересені 2006 — ВАТ «ТВЕЛ» отримало право на розробку уранових родовищ Аргунське і Жерлове
  • 8 лютого 2007 — ВАТ «Техснабекспорт» виграло конкурс на розробку уранових родовищ Березове і Горне.

Запаси на Березовому родовищі по категорії С2 становлять 3,05 млн т руди і 3481 т урану при середньому вмісті урану в руді 0,114 %. При цьому прогнозні ресурси урану по категорії Р1 становлять 500 т. Запаси Горного родовища по категорії С1 становлять 394 тис. т руди і 1087 т урану, по С2 — 1,77 млн т руди і 4226 т урану. Прогнозні ресурси родовища категорії Р1 становлять 4800 т урану. Запаси Оловського родовища по категорії В+С1 становлять 14,61 млн т руди і 11 898 т урану.

Населення

Населення краю — 1 155 300 осіб (2005). Щільність населення — 2,6 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 63,4 % (2005).

Національний склад населення:

НародЧисельність. (%) (*)
Росіяни1 037 502 осіб (89,80 %)
Буряти70 457 осіб (6,1 %)
Українці11 843 осіб (1,03 %)

Адміністративно-територіальний поділ

Станом на 2021 рік Забайкальський край поділяється на 4 міський округи, 2 муніципальні округи та 31 муніципальний район:

№
п/п		 Район, округ, міський округ Площа,
км²		 Населення,
осіб (2002)		 Населення,
осіб (2010)		 Населення,
осіб (2019)		 Адміністративний центр Поселення Населені
пункти
1 Агінський район 6071,04 17694 18687 16684 Агінське 13 27
2 Акшинський район 7434,83 12080 10682 8980 Акша 12 15
3 Александрово-Заводський район 7132,29 10844 8726 7345 Александровський Завод 13 27
4 Балейський район 4910,91 24517 20500 17537 Балей 10 32
5 Борзинський район 8848,42 56683 51647 47226 Борзя 17 26
6 Газімуро-Заводський район 14423,18 9578 9407 8676 Газімурський Завод 9 30
7 Дульдургинський район 7185,72 15316 15350 14217 Дульдурга 10 25
8 Забайкальський район 5253,65 20343 20485 21234 Забайкальськ 8 11
9 Калганський район 3232,60 10246 8771 7460 Калга 11 16
10 Каримський район 8005,35 37920 37161 34846 Каримське 13 28
11 Киринський район 16048,29 16016 13650 12217 Кира 14 21
12 Краснокаменський район 5327,57 65907 64597 57944 Краснокаменськ 10 14
13 Красночикойський район 28295,48 21576 19453 17803 Красний Чикой 15 48
14 Могойтуйський район 6269,46 27386 27463 25689 Могойтуй 15 39
15 Могочинський район 25322,86 27225 25508 24040 Могоча 7 32
16 Нерчинський район 5435,26 30694 28455 27099 Нерчинськ 15 36
17 Нерчинсько-Заводський район 9032,03 12556 10782 9177 Нерчинський Завод 14 24
18 Олов'яннинський район 6086,78 49426 43494 35228 Олов'янна 19 40
19 Ононський район 5994,18 13614 11199 9597 Нижній Цасучей 11 23
20 Петровськ-Забайкальський район 8958,05 21110 19351 17074 Петровськ-Забайкальський 13 28
21 Стрітенський район 15739,45 27524 23311 21424 Стрітенськ 14 44
22 Тунгіро-Ольокминський район 42859,40 1643 1432 1341 Тупик 2 5
23 Тунгокоченський район 51448,43 14207 12685 11445 Верх-Усуглі 7 17
24 Ульотівський район 16166,66 21337 18946 18247 Ульоти 10 25
25 Хілоцький район 14831,65 33434 31760 27947 Хілок 12 32
26 Чернишевський район 12940,72 38146 35019 32184 Чернишевськ 18 41
27 Читинський район 15708,00 62221 64642 65678 Чита 23 60
28 Шелопугінський район 4364,55 9773 8369 6704 Шелопугіно 8 25
29 Шилкинський район 6074,09 47453 43194 39024 Шилка 14 43
1 Каларський округ 56691,80 9785 9051 7815 Нова Чара - 9
2 Приаргунський округ 5185,60 26959 21831 19597 Приаргунськ - 31
1 Агінський міський округ 65,00 11817 15667 17904 Агінське - 2
2 Горненський міський округ 6,20 9761 12341 10539 Горний - 1
3 Петровськ-Забайкальський міський округ 300,00 21164 18549 15880 Петровськ-Забайкальський - 1
4 Читинський міський округ 534,00 316643 324444 349983 Чита - 1

Найбільші населені пункти
№ Населений пункт Населення,
осіб (2002)		 Населення,
осіб (2010)
1 Чита 316643 324444
2 Краснокаменськ 55920 55666
3 Борзя 31460 31379
4 Петровськ-Забайкальський 21164 18549
5 Агінське 11717 15596
6 Нерчинськ 15748 14959
7 Шилка 14748 13947
8 Чернишевськ 13031 13359
9 Могоча 13282 13258
10 Каримське 12440 13037
11 Балей 14797 12533
12 Шерлова Гора 14623 12489
13 Горний 9761 12341
14 Первомайський 13098 12154
15 Забайкальськ 10210 11769
16 Хілок 11152 11539
17 Атамановка 9463 10381
18 Могойтуй 8586 10231
19 Новокручинінський 9817 10166
20 Ясногорськ 9747 8873
21 Олов'янна 8621 8406
22 Ясна 7516 7785
23 Приаргунськ 8260 7388
24 Дарасун 8106 7325
25 Кокуй 8119 7179
26 Красний Чикой 7133 7063
27 Стрітенськ 8192 6850
28 Домна 6874 6686
29 Дульдурга 6382 6651
30 Ульоти 6350 6061
31 Вершино-Дарасунський 6743 5946

Утворення Забайкальського краю

Попередня робота по об'єднанню Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу була почата на рівні влади регіонів в квітні 2006 року. Губернатор Читинської області Равіль Геніатулін, голова адміністрації АБАО Баїр Жамсуєв, глави регіональних парламентів Анатолій Романов і Даши Дугаров поводилися з листом до Президента Росії Володимира Путіна, і 17 листопада 2006 року він підтримав цю ініціативу[1].

Референдум про об'єднання відбувся 11 березня 2007 року. У Читинській області відповіли «Так» на питання:

«Чи згодні ви, щоб Читинська область і Агінський Бурятський автономний округ об'єдналися в новий суб'єкт Російської Федерації — Забайкальський край, у складі якого Агінський Бурятський автономний округ буде адміністративно-територіальною одиницею з особливим статусом, визначуваним статутом краю відповідно до законодавства Російської Федерації?»

90,29 % (535 045 виборців), проти висловилося 8,89 % (52 698). У референдумі взяло участь 72,82 % виборців Читинської області[2] . У Агінському Бурятському автономному окрузі за об'єднання висловилося 94 % (38 814 виборців), проти — 5,16 % (2 129 виборців), у референдумі взяло участь 82,95 % виборців округу[3].

23 липня 2007 року Президент Росії Володимир Путін підписав федеральний конституційний закон «О утворення у складі Російської Федерації нового суб'єкта Російської Федерації в результаті об'єднання Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу», прийнятий Державною Думою 5 липня 2007 р. і схвалений Радою Федерації 11 липня 2007 р.

12 жовтня 2008 р. будуть проведені вибори депутатів Законодавчих зборів Забайкальського краю першого скликання[4].

5 лютого 2008 року, депутатами Читинської обласної думи і Агінської окружної Думи був вибраний перший губернатор Забайкальського краю — Равіль Геніатулін.

Оренда землі Китаєм

За повідомленнями преси, китайська компанія «Хуае Сінбан», яка знаходиться в провінції Чжецзян, підписала з урядом Забайкальского краю договір про передачу в оренду 115 тис. га землі на 49 років. Китайці будуть вирощувати там ріпак та інші сільськогосподарські культури.

Обсяг китайських інвестицій повинен скласти близько 24 мільярдів рублів. Серед умов договору — не тільки передача в оренду цих земель, але потім, у разі успішної роботи протягом трьох років, ще 200 000 гектарів. При цьому журналісти посилаються на китайську газету «Женьмінь жибао», яка і оприлюднила новину. «Пустище знаходиться в Забайкаллі, протяжність його спільного кордону з півднем і південним сходом Китаю і Монголією становить 1500 км. За оголошеними розрахунками, оренда перелогових земель і пасовищ складе 250 рублів за гектар на рік, загальна сума за 49 років складе 176 млн юанів (близько 28 млн доларів)»[5] Забайкальські електронні ЗМІ опублікували статтю з заголовком «Нас подарують Китаю?»[6]

Джерела
  1. https://archive.is/20120731173326/www.gazeta.ru/news/lenta/2006/11/17/n_1005441.shtml Газета.ру
  2. Виборча комісія Читинської області, Результати референдуму (рос.)
  3. Виборча комісія Агінського Бурятського автономного округу, Результати референдуму (рос.)
  4. «РБК», «Підписаний закон про утворення Забайкальського краю», 23 липня 2007 (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2008. Процитовано 19 травня 2008.
  5. Китай берет Сибирь в аренду. Только начало?. www.mk.ru. Процитовано 11 січня 2016.
  6. Нас подарят Китаю? | Архив публикаций СМИ Забайкальского края. www.chita.ru. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 11 січня 2016.

Література
  • (рос.) Энциклопедия Забайкалья: Читинская область [в 2-х томах] / Гл. ред. Р. Ф. Гениатулин. — Новосибирск : Наука, 2000. — 302 с.

Посилання
 Іркутська область  Республіка Саха
 Бурятія  Амурська область
 Монголія  КНР
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.