Краснянські оборонні укріплення

Краснянські оборонні укріплення - залишки оборонних споруд XV-XVІІ століть, що збереглися на території села Красне Тиврівського району Вінницької області.

Статтю «Краснянські оборонні укріплення» створено або суттєво доповнено в рамках конкурсу Культурна спадщина та видатні постаті краю.

Історія
Фрагмент Карти України Гійома де Боплана, 1650р.

Перші згадки про оборонні укріплення містечка Красне датуються XV століттям. На території поселення знаходився оборонний замок. Але вже в документах 1585 року ця територія «згадується лише, як урочище, і було заново осаджене в XVIІ столітті.»[1]

Підтвердженням існування укріплених споруд на території Красного слугує карта України 1650 року, створена Гійомом де Бопланом.

У лютому 1651 року у ході визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в Красному відбулася битва козаків Данила Нечая з польським військом Марціна Калиновського. Спочатку козаки знаходилися всередині фортеці: з трьох сторін неприступної, з четвертої огородженої ополонками, зробленими в ставку. Після захоплення Красного поляками місто та замок були спалені. [2]

Французький дипломат Ульріх фон Вердум, який у 1671 році супроводжував короля Яна Собеського, у щоденнику подорожі за 28 серпня 1671р. записав:

"...Місто лежить на двох пагорбах по обох берегах озер. Одна частина через яку ми проїжджали, значна за площею. Раніше з боку суші була захищена земляним валом і ровом, тепер же тут є лише частокіл і якихось сім чи вісім хат. Друга частина, не настільки спустошена, захищена по-козацькому земляним валом і балюстрадами з балок…"[3]

Наприкінці ХІХ століття у межах містечка залишалися залишки зруйнованого поселення. Вони мали чотирикутну форму. Із зовнішніх укріплень збереглися два вали, один довжиною 410 сажнів, шириною 4 сажні, другий – довжиною 900 сажнів.[4]

В 1947 році залишками колишнього оборонного земляного валу зацікавилися вчені. Експедиція Вінницького педагогічного інституту та Академії наук УРСР, провівши розкопки, виявила залишки зброї часів козаччини.[5]

Сьогодні
Залишки укріплень, 2010р.

Після розбудови села залишки валу стали слугувати межами між городами та садибами. З часом почали зрівнюватися з первинним рельєфом місцевості, але і сьогодні можна прослідкувати межі проходження укріплень.

Залишки оборонних споруд можна чітко побачити біля Краснянської ЗОШ І-ІІІ ст.

Примітки
  1. Мальченко О. Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (XV – середини XVІІ століть) / О.Мальченко. – К, 2001. – С.177
  2. Дневник Станислава Освецима (в извлечениии) 1643-1654 гг. // Киевская Старина, Т.1 – 1882. - С.371-373.(рос.)
  3. Ульріх фон Вердум. Щоденник подорожі, яку я здійснив у роки 1670, 1671, 1672… через Королівство Польське. / Пер.І. І. Сварника / Жовтень. 1983, №10. – с. 90.
  4. Сіцінський Ю.Й. Археологічна карта Подільської губернії: факсимільне перевидання / Упорядник і видавець О.Л. Баженов, передмова І.С. Винокур/. - Кам'янець-Подільський: Центр Поділлєзнавства, 2001.
  5. ДАВО Ф. Р-4971 Оп.1 Спр. 42 Арк.28-29.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.