Кратеропа довгохвоста

Кратеро́па довгохвоста[3] (Argya caudata) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає на Індійському субконтиненті.

?

Довгохвоста кратропа (підвид A. c. caudata, Хар'яна, Індія)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Leiothrichidae
Рід:	Argya
Вид:	Кратеропа довгохвоста

Біноміальна назва

Argya caudata
(Dumont, 1823)

Зеленим — ареал поширення підвидів довгохвостої кратеропи

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Crateropus caudatus
Argya caudatus[2]
Turdoides caudata

Посилання

Вікісховище:	Argya caudata
Віківиди:	Argya caudata
ITIS:	916086

Опис

Довжина птаха становить 23 см. Верхня частина тіла сіра або жовтувато-сіра, поцяткована темними смужками. Нижня частина тіла світліша, горло білувате. Дзьоб відносно довгий. Лапи жовтуваті[4][5].

Підвиди

Довгохвоста кратеропа

Виділяють два підвиди:[6]

A. c. caudata (Dumont, 1823) — східний Пакистан, Індія (за винятком Гімалаїв і північного сходу), південно-західний Непал, острів Памбан і острови Лакшадвіп;
A. c. eclipes (Hume, 1877) — північний Пакистан (від Зхобу до кордону з Кашміром).

Афганська кратеропа раніше вважалася конспецифічною з довгохвостою кратеропою.

Поширення і екологія

Довгохвості кратеропи живуть в чагарникових заростях, на луках, полях, пасовищах, плантаціях і в садах. Зустрічаються в зграйках від 6 до 20 птахів. Живляться комахами, ягодами і зерном, зокрема ягодами Lantana і Capparis[7]. Сезон розмноження триває з травня по липень. В кладці 2-3 бірюзово-синіх яйця. Інкубаційний період триває 13-15 днів. Довгохвості кратеропи іноді стають жертвами гніздового паразитизму строкатих і білогорлих зозуль. Довгохвостим кратеропам притаманне колективне виховання пташенят[8][9][10][11].

Примітки

BirdLife International (2016). Argya caudata.
David N, Gosselin M (2011). Gender agreement of avian species-group names under Art. 31.2.2 of the ICZN Code.. Bull. Brit. Orn. Club 131 (2): 103–115.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Washington DC and Barcelona: Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 443.
Gaston, AJ (1975). Change of iris colour during the post-fledging period in the Common Babbler (Turdoides caudatus).. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 72 (2): 548–552.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 грудня 2021.
Ali, S; SD Ripley (1996). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 6 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 214–216.
Moosavi, SMH; Behrouzi-Rad, B; Amini-Nasab, SM (2011). Reproductive Biology and Breeding Success of the Common Babbler Turdoides caudatus in Khuzestan Province, Southwestern Iran. Podoces 6 (1): 72–79.
Effect of helpers on breeding success of the common babbler (Turdoides caudatus). Current Science 82 (4): 391–392. 2002. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2021.
Frere, AG (1921). Roosting habits of the Common Babbler Argya caudata.. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 28 (1): 280.
Gaston, AJ (1978). Ecology of the Common Babbler Turdoides caudatus.. Ibis 120 (4): 415–432. doi:10.1111/j.1474-919X.1978.tb06809.x.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2016). Argya caudata.

[2] David N, Gosselin M (2011). Gender agreement of avian species-group names under Art. 31.2.2 of the ICZN Code.. Bull. Brit. Orn. Club 131 (2): 103–115.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[4] Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Washington DC and Barcelona: Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 443.

[5] Gaston, AJ (1975). Change of iris colour during the post-fledging period in the Common Babbler (Turdoides caudatus).. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 72 (2): 548–552.

[ioc-6] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 грудня 2021.

[hbk-7] Ali, S; SD Ripley (1996). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 6 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 214–216.

[8] Moosavi, SMH; Behrouzi-Rad, B; Amini-Nasab, SM (2011). Reproductive Biology and Breeding Success of the Common Babbler Turdoides caudatus in Khuzestan Province, Southwestern Iran. Podoces 6 (1): 72–79.

[9] Effect of helpers on breeding success of the common babbler (Turdoides caudatus). Current Science 82 (4): 391–392. 2002. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2021.

[10] Frere, AG (1921). Roosting habits of the Common Babbler Argya caudata.. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 28 (1): 280.

[gaston-11] Gaston, AJ (1978). Ecology of the Common Babbler Turdoides caudatus.. Ibis 120 (4): 415–432. doi:10.1111/j.1474-919X.1978.tb06809.x.