Кратеропа сіра

Кратеро́па сіра[2] (Argya malcolmi) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae[3]. Мешкає в Індії, Пакистані і Непалі.

?
Кратеропа сіра


Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Leiothrichidae
Рід: Argya
Вид: Кратеропа сіра
Argya malcolmi
(Sykes, 1832)

Ареал поширення виду
Синоніми
Turdoides malcolmi
Malacocircus malcolmi
Посилання
Вікісховище: Argya malcolmi
Віківиди: Argya malcolmi
ITIS: 563550

Опис

Довжина птаха становить 27-28 см. Забарвлення переважно сірувато-коричневе. Від дзьоба до очей інуть темно-сірі смуги, лоб сірий. Крайні стернові пера білі. Гузка і нижні покривні пера хвоста світло-сірі. Крила темно-сірувато-коричневі. Очі жовті. Дзьоб зверху коричневий, знизу жовтуватий[4]. Спостерігалася аномальні особини, що демонстрували альбінізм[5].

Поширення і екологія

Сірі кратеропи поширені на Індійському субконтиненті на південь від Гімалаїв, на схід від пустелі Тар, і на захід від Біхару. Вони живуть в саванах, в сухих чагарникових заростях, на полях і плантаціях, в садах. В деяких містах, зокрема в Пуне і Ахмадабаді, зустрічаються в міських парках, в інших, зокрема в Бенгалуру — лише на окраїнах передмість.

Сіра кратеропа

Поведінка

Сірі кратеропи зустрічаються в зграях, середня чисельність яких становить 10 птахів. Іноді вони приєднуються до змішаних зграй птахів разом з попелястими кратеропами[6]. Живляться переважно комахами, а також зерном, насінням і ягодами, павуками, дрібними ящірками і молюсками[7][8]. Члени зграї демонструють агресію по відношенню до хижаків, і можуть нападати на них всією зграєю[9][10][11][12]. Також члени зграї мажуть демонструвати ігрову поведінку[13].

Сірі кратеропи можуть розмножуватись протягом всього року, однак пік гніздувань припадає на сезон дощів з березня по вересень. Гніздо неглибоке, чашоподібне, розміщується в чагарникових заростях, часто колючих, та на деревах, на висоті від 1,2 до 3 м над землею. В кладці 4 яйця. Сірі кратеропи іноді стають жертвами гніздового паразитизму строкатих і білогорлих зозуль[14][15]. Сірим кратеропами не притаманне колективний догляд за пташенятами[16][17].

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. Популяція загалом стабільна. Деяким популяціям загрожує полювання[18]. Ендопаразитична цистода Vogea vestibularis паразитує на сірих кратеропах[19].

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Argya malcolmi.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 грудня 2021.
  4. Rasmussen, P.C.; Anderton J. C. (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Vol. 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 444.
  5. Sharma, S. K. (2003). Total albinism in large grey babbler Turdoides malcolmi. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 100 (1): 144–145.
  6. Gaston, A. J. (1977). Social behaviour within groups of jungle babblers Turdoides striatus. Animal Behaviour 25: 828–848. doi:10.1016/0003-3472(77)90036-7.
  7. Bharos,AMK (1996). Sideways leap-frogging by the Large Grey Babblers, Turdoides malcolmi (Sykes). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 93 (1): 93.
  8. Toor,HS; Saini,MS (1986). Feeding ecology of the Large Grey Babbler Turdoides malcolmi. Proc. Indian Acad. Sci. Anim. Sci. 95 (4): 429–436. doi:10.1007/BF03179379.
  9. Dharmakumarsinhji, RS (1961). Communal distraction display in Large Grey Babbler, [Turdoides malcolmi (Sykes)]. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 58 (2): 512.
  10. Alexander,HG (1950). Large Grey Babbler attacking metal hub-cap of wheel of car. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 49 (3): 550.
  11. Ali, Hamid A (1951). Large Grey Babbler attacking metal hub-cap of car. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 50 (1): 171.
  12. Singh,JL (1977). Grey Babblers pecking at window panes. Newsletter for Birdwatchers 17 (10): 12.
  13. Gaston, A. J. (1977). Social behaviour within groups of jungle babblers Turdoides striatus. Animal Behaviour 25: 828–848. doi:10.1016/0003-3472(77)90036-7.
  14. Whistler, Hugh (1949). Popular handbook of Indian birds. Gurney and Jackson. с. 45–46. ISBN 1-4067-4576-6.
  15. Blanford, WT (1895). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Birds Volume 3.. Taylor and Francis, London. с. 213–214.
  16. Macdonald, Malcolm (1959). Communal nest-feeding in Babblers. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 56 (1): 132–134.
  17. Baker ECS (1922). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Birds. Volume 1 (вид. 2nd). с. 200–201.
  18. Bharos, A. M. K. (2001). Large grey babbler (Turdoides malcolmi) trapped for the table. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 98 (3): 452.
  19. Johri, GN (1959). Vogea vestibularis n. g., n. sp., a Dilepidid Cestode from the Intestine of the Large Grey Babbler, Argya malcolmi. The Journal of Parasitology 45 (3): 287–290. JSTOR 3274500. PMID 13665467. doi:10.2307/3274500.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.