Кремінь Йосип Васильович

Кремінь Йосип Васильович (13 січня 1932, Буянів) – Генерал Хорунжий Чорноморського козацтва, колишній дисидент.

Кремінь Йосип Васильович
Кремінь Й. В.
Народився	13 січня 1932(1932-01-13) (90 років) село Буянів, Жидачівський район, Львівська область
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	військовослужбовець
Нагороди	Орден УПА, Орден Січовий Хрест, Хрест Українського Козацтва (з мечами)

Народився 13 січня 1932 у селі Буянів Жидачівського району Львівської області.

14-15 грудня 1950 р. був засуджений військовим трибуналом Прикарпатського військового округу по ст.54-11 на 25 років ув’язнення. Брата Юрка 1930 р.н. засудили до смертної кари, замучений 4 квітня 1951 року у Дрогобицький тюрмі разом із Йосипом Михайловичем і Іваном Мерчуком (іншими лідерами підпільної молодіжної організації ОУН «Месники»)

За 10 років 9 місяців і 7 днів пройшов через 36 точок тюрм і лагерів ГУЛАГУ. Із них відбув понад 40 діб карцера.

27 січня 1955 по 28 травня 1958 потрапив у табір строгого режиму за відмову від роботи. «Характеризується з негативної сторонни» – характеристика дана начальником підрозділу н/е 410/5-15 Татаріновим.

Звільнився за рішенням Верховного суду СРСР 08 квітня 1961 року. 17 квітня 1991 року – реабілітований, як жертва комуністичних репресій над Українським Народом.

До дня незалежності України був під опікою КГБ.

У 2008 році Кремінь Йосип друкує книжку «За Україну за її Волю»^{[недоступне посилання з липня 2019]}, накладом 5 тисяч копій. Виготовляв і випускав у світ десятки тисяч листівок на тему голодомору, тюрем і таборів.