Крем'янка (Новоград-Волинський район)

Територія, на якій розташоване село знаходиться в межах Поліської низовини, над річкою Уж, що впадає в Прип'ять. У водоймах водиться щука, окунь, карась і в'юн. Середня висота над рівнем моря 210 м. Клімат помірно континентальний. За останні 10 років літо сухе, а зима м'яка.

Село межує на сході з Киянкою, на південному сході з Киселівкою, на півдні з Ганнопіль, на південному заході з Бобрицькою Боляркою, на північному заході з Березівкою.

У 1906 році колонія Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 70 верст, від волості 5. Дворів 66, мешканців 423[1].

Колонія була створена німцями-переселенцями на початку 60 років XIX століття. Місце для майбутньої колонії було вибрано дуже вдало на лівому березі річки Уж, яка протікала серед віковічних дубових гаїв. Система госпадарювання німецьких колоністів кординально відризнялася в кращу сторону від господарювання місцевих селян. В своїх господарствах німці тримали високопродуктивну породу корів. А головною тяговою силою у них були коні, а не воли, які були збитковими, а навіть в багатьох випадках небезпечні. Старожили розповідали, що були свідками, коли літом в спеку перевозячи з далекого поля снопи жита чи пшениці, воли могли на свій волячий розсуд кинутися з місточка прямо вниз, щоб попити води. Наслідки бували трагічними.

Німецька хата будувалася таким чином, що абсолютно все господарство було постійно на виду. Як правило, свої господарства разом з сінокосом і лісом німці огорожували дерев'яним тином. Від німців місцевий люд дізнався про металеві плуги та борони, металеві осі на вози і брички, млини вітрові та водяні, розведення риби поруч з хатою в так званих сажалках . Німецька колонія була взірцем для місцевих селян.

До жовтневого перевороту в Петрограді 1917 року жителі колонії вільно здійснювали свої релігійні обряди в різних культових закладах. Православні в церкві Преображення Господнього, римо-католики в костелі Святого Антонія с. Бараші, а лютерани в Євангелічно-лютеранській кірхі Геймталь (нині с. Ясенівка Пулинського району).

Радикальні зміни відбулися не на краще в період тотальної примусової колективізації, коли у селян без жодної компенсації відібрали господарства і землю. Колись добрі господарі стали називатися просто колгоспниками без права переїзду на інше місце проживання. Для того часу характерним був навіть народний фольклор типу: « Встань Ленін, подивися, до чого ми дожилися . Хата боком, клуня боком і кобила з одним оком».

Під час загострення сталінських репресій в 30-і роки проти українського селянства органами НКВС безпідставно заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 32 мешканця колонії, з яких 20 розстріляно. Нині всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані і їхні імена відомі: Бетке О. Л., Бітнер В. В., Богуцький І. Я., Боль Б.З, Віхман Е. Х., Віхман Е. Х., Гельме М. О., Гельме Р. Ф., Дальман Ф. А., Добржанський І. Ф., Ельке Ф. Ю., Забродський М. Л., Крейтер Г. П., Крейтер Е. Г., Куппе Г. Я., Лемке Е. Й., Лемке Е. Х., Мільке Р. Е., Мітельштет Б. Л., Монтау Е. І., Палюх І. А., Пантус О. С., Пільц Е. А., Пільц Р. А., Плат С. Ю., Полінська Е. Г., Полінський А. Г., Полінський А. А., Ріхтер Г. Х., Ронзе І. Г., Розе Р. Г., Рознау Р. М.[2]

1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. --  ISBN 966—690 — 090 — 4.
2. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

• Погода в селі Крем'янка
• Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область тт 1-6. Житомир « Полісся»