Кривавий Коран

Створення книги було доручено знаному фахівцю з арабо-мусульманської каліграфії Аббасу Шакіру Джуді аль-Багдаді, який наразі проживає в США у штаті Вірджинія. За ті два роки, що їх Джуді витратив на написання 6000 віршів і 336 000 слів копії Корану, Саддам здав близько 24-27 літрів (від 50 до 57 пінт) власної крові. Джуді згадує, що Саддам викликав його в Багдад в Лікарню Ібн Сина. Там лікувався його син Удей Хусейн, який пережив невдалий замах. Правитель попросив фахівця написати копію священного писання з використанням власної крові. Це означало «свого роду обітницю з боку Саддама». У вересні 2000 Джуді аль-Багдаді завершив кропітку працю над книгою і в урочистій обстановці вручив її іракському президенту.

Надалі «Кривавий Коран» зберігався в багдадській мечеті Умм аль-Кура, де був виставлений на загальний огляд. Ця мечеть, побудована в пам'ять про Війну в Перській затоці 1990—1991 років, має своєрідний «військовий» вигляд: 4 мінарети спроектовані у вигляді балістичних ракет «Скад», а інші 4 нагадують автомат Калашникова. Безпосереднім місцем зберігання служить шестикутна споруда з мармуру, розташована серед штучного озера. За часів правління Саддама Хусейна тільки запрошені ним гості мали можливість побачити незвичайну книгу, оскільки будівля зазвичай закривалась без дозволу на відвідування сторонніми. Доступ до «Кривавого Корану» обмежений і сьогодні, книга зберігається за трьома замками, а ключами володіють відповідно 3 людини — шейх Ахмед аль-Самарраї (глава іракського сунітського благодійного фонду), начальник місцевої поліції й ще одна невідома особа, яка перебуває в іншому районі Багдада. Тільки вони можуть відкрити двері у сховище і тільки за спільним рішенням.

Після взяття Багдада американськими військовими хранителі мечеті для порятунку «Кривавого Корану» перемістили його в сховище. Падіння режиму Саддама Хусейна поставило релігійну та світську владу Іраку перед дуже складним і двояким вибором. З одного боку, написання священної книги за допомогою крові трактується ісламськими приписами як харам, ще в 2000 році духовні авторитети ОАЕ і Саудівської Аравії засудили цей вчинок багаторічного диктатора. У самому Іраку також були особи, які негативно поставились до написання «Кривавого Корану».

На думку деяких, усе, що нагадує про диктатора, треба знищити. Так, професор ісламської думки Абдул Кваххар аль-Ану Багдадського університету заявив, що «Саддам — не святий чоловік, тому його кров нечиста». Своєю чергою, шиїтський священнослужитель Саїд Алі Альван, який перебував в ув'язненні під час правління Хусейна, назвав «Кривавий Коран» «чорною магією». Крім того, він зазначив, що «Коран — це золото і срібло, а не щось нечисте як кров», тому «Кривавий Коран» гідний тільки того, аби його спалили у вогні чи втопили у воді. З тим, що написання Корану кров'ю є забороненим, погоджується і сам хранитель незвичайної книги шейх Самарраї. В той самий час, якщо глянути на стан справ з іншого боку, то в ісламі існує заборона на псування копій священного писання, а отже, знищення «Кривавого Корану» може розглядатися як його осквернення.

Іракські державні й політичні діячі також висловили різні думки стосовно того, що слід робити із раритетом епохи диктатора. Так, наприклад, прес-секретар прем'єр-міністра Іраку Нурі Аль-Малікі Алі аль-Муссаві, торкаючись даного питання, зазначив: «Ми повинні зберегти це як свідчення жорстокості Саддама: йому не слід було створювати такий Коран. Він багато говорить про Саддама. Але розміщувати Коран в музей не можна: жоден мешканець Іраку не захоче на нього глянути», хоча і визнав, що подібні речі можуть зберігатися в приватних колекціях, як у випадку з предметами, що належали Гітлеру і Сталіну.