Кривенко Дмитро Тарасович

Дмитро Тарасович Кривенко (30 жовтня 1941(19411030), селище Велика Рача Радомишльського району Житомирської області — 4 жовтня 1994, Київ)— філософ, методолог науки, кандидат філософських наук (1976), один з розробників ідеології РУХу й Просвіти[1] та альтернативної української філософії радянських часів[2][джерело не вказане 136 днів][3][4][5], співзасновник журналу «Державність»[6][7]. Брат Кривенко Лідії Тарасівни[8] та Кривенка Костянтина Тарасовича[4].

Кривенко Дмитро Тарасович
Народився 30 жовтня 1941(1941-10-30)
Велика Рача, Радомишльський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер 4 жовтня 1994(1994-10-04) (52 роки)
Київ, Україна
Країна  Україна
Діяльність філософ
Alma mater Moscow State Institute of Radio-engineering Electronics and Automationd і механіко-математичний факультет Київського національного університету
Галузь методологія науки, філософія
Заклад ДонНУ, Національний транспортний університет, КНУ імені Тараса Шевченка і Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України
Ступінь кандидат філософських наук (1976)
Науковий керівник Королюк Володимир Семенович і Q18279025?
Відомий завдяки: один з розробників альтернативної української філософії радянських часів[джерело не вказане 136 днів]
Брати, сестри Кривенко Лідія Тарасівна і Кривенко Костянтин Тарасович
Надгробок над могилою Д. Т. Кривенка у с. Велика Рача.
Некролог до роковин смерті Дмитра Кривенка(від редакції журналу Державність № 1;1996 р.)

Життєпис

Кривенко Дмитро Тарасович народився 30 жовтня 1941 року у селі Велика Рача.

Батько, Кривенко Тарас Максимович (1914—1967), працював у колгоспі, безпартійний. Воював у складі 112-ї Рильсько-Коростенської Червонозоряної орденів Суворова й Кутузова стрілецької дивізії на фронтах Великої Вітчизняної війни. Був поранений. У 1945 р. нагороджений медаллю «За відвагу»[9].

Мати, Кривенко Катерина Філаретівна (1915—2002), колгоспниця, учасниця стаханівського руху та делегатка стаханівських з'їздів, безпартійна.[джерело не вказане 136 днів]

Після закінчення середньої школи у м. Радомишль декілька років(1959—1961) працював на шахтах Донбасу [4][3].

У 1962—1967 рр. навчався у Московському інституті радіоелектроніки[4], де отримав диплом інженера.

З 1967 по 1969 р., працюючи асистентом(з 1968 р. викладачем) на кафедрі експериментальної фізики Донецького державного університету, одразу почав викладати українською мовою[3][4] (під час роботи у ДДУ декілька разів проходив курси підвищення кваліфікації при Київському університеті за напрямком підготовки «викладач фізики»)[10].

З 1969 по 1974 р. працював викладачем на кафедрі фізики у Київському автомобільно-дорожньому інституті[4][3].

У 1969—1975 рр. заочно навчався на механіко-математичному факультеті Київського університету імені Т.Г. Шевченка, який закінчив з відзнакою[4]. Дипломну роботу написав на кафедрі теорії ймовірності під керівництвом академіка В. С. Королюка (її частина була пізніше розвинута у їх спільній публікації в Віснику НАНУ[11] та монографії [12] ). Одночасно у 1972—1975 рр. навчався у аспірантурі Інституту філософії СРСР в Москві [4](без відриву від викладання, а з 1974 р. очно). Кандидатська дисертація Дмитра Кривенка стосувалась методології фізики й лягла у основу опублікованої їм пізніше монографії «Становлення вихідних понять у фізиці» (Київ, Наукова думка, 1979 р.)[13][14].

У 1976—1979 рр. працював науковим співробітником у Інституті філософії АН УРСР [3][13][15].

Під час роботи в Інституті філософії відмовився вступати у КПРС[3]. Водночас відстоював свої погляди, які були далекими від офіційної лінії партії[4]. Був звільнений з роботи, зокрема через те, що принципово викладав і розмовляв української мовою (не суржиком, бо суржиком "дозволялось")[13][3].

За словами його тогочасного колеги, доктора філософських наук, професора Анатолія Ішмуратова «у Дмитрові дивним чином поєднувалась доброзичливість, світлий погляд на людей й життя, та радикалізм та ригоризм науковця. Він прагнув тотальності, глобальності методології, мріяв наблизити етику до фізики, давши першій граничну логіку і математичну точність визначень»[16].

З кінця 60-х років[А 1][17][10] підпільно [3], а, пізніше, з кінця 70-х, в умовах ізоляції й ідеологічного гоніння, зокрема з боку деяких керівників Інституту філософії АН УРСР[18], працював над власною альтернативною українською філософією й, відповідно, логічним обгрунтуванням хибності марксистсько-ленінської філософії[3].

Отримавши «чорну мітку» від тогочасного республіканського КДБ за ідеологічну незрілість та український націоналізм [18] (як стверджував один з його колишніх учнів, він, зокрема, особисто був знайомий з Василем Стусом, В'ячеславом Чорновілом та ін.), Дмитро Кривенко мав великі труднощі з влаштуванням на роботу.

Насилу, через рекомендації небайдужих колег філософів, йому вдалось у 1980 р. влаштуватись почасово викладачем філософії у КДУ[13]. Там Дмитро Кривенко, за спогадами його студентів, принципово викладав зарубіжну й вітчизняну філософію, звівши до мінімуму викладання марксистсько-ленінської. Звичайно, за реалій життя тогочасного СРСР, це не могло довго продовжуватись, й у 1982 його було остаточно звільнено від університетського викладання.

До кінця життя, незважаючи на науковий ступінь, публікації та диплом з відзнакою, Дмитро Кривенко змушений був животіти на мізерну зарплату[19][20] репетитора фірми «Світанок».

В 80-х роках за підтримки таких вагомих вчених, як В.С. Тюхтін та В.С. Королюк, Дмитро Кривенко прийняв участь (як співавтор) в двох російськомовних колективних монографіях, виданих у Москві [21][12] (в Україні це тоді вже не вдавалось).

Завдяки авторитету серед творчої інтелігенції м. Львова, у 1990 році Дмитро Кривенко став співзасновником, одним з перших авторів та кореспондентом у Києві загальноукраїнського журналу «Державність»(м. Львів)[6][7][22].

У 1992 р. виходить його книжка «Роз-імперення та де-фашинізація» де Дмитро Кривенко спробував стисло «викласти ідеологію РУХУ та ПРОСВІТИ в найширшому розумінні цих слів. Показати, на яких засадах стояв колишній режим і чому він неодмінно мав потерпіти крах…змальовується цілісна картина(модель) можливих політичних позицій. Обгрунтовуються основні цілі РУХУ: роз-імперення і де-фашинізація». Ця книжка була видана Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка до Першого Всесвітнього форуму українців[1] і викликала тоді неабиякий інтерес — досить зазначити, що автора було запрошено прочитати вибрані глави з книги у київську редакцію «Радіо Свобода».

Дмитро Кривенко помер у 1994 рокі, коли, здавалось, його надії почали здійснюватися  — адже цього року міжнародний фонд «Відродження» прийняв рішення про видання першої частини його багатотомної праці «Принат і принатика»[3]. Наприкінці вересня цього ж року його було знайдено у непритомному стані у Голосіївському парку столиці[7].

Через тиждень, 4 жовтня, він помер у одній з київських лікарень.

Перше поховання було на Лісовому кладовищі м. Києва. Перепоховання відбулось взимку 1995 р. на цвинтарі селища Велика Рача.

Наукова діяльність

Автор кількадесят наукових та науково — методичних робіт[20][3] й 5 монографій (в т. ч. 3 одноосібних).

Займався науковими проблемами методології фізики [15][23](на прикладі якої розробляв, так звану, ієрархічну логіку [24][25]), онтологією [26]й українською культурою. Зокрема, досліджував феномен кохання[27].

Філософ презентував собою досить цікаву в середовищі української творчої інтелігенції категорію людей, що були патріотами, але не націоналістами й не антисемітами. Сам Дмитро Кривенко про себе писав[28][29].

Аж до теперішнього часу творча спадщина Д. Т. Кривенко залишається актуальною і затребуваним студентами та педагогічним й науковим співтовариством. Монографії, автором яких він є, включаються в списки літератури, рекомендованої для вчителів і студентів[30][31], його праці враховуються і використовуються в наукових[32][33][2] і дисертаційних[34][35][36][37] роботах, присвячених розвитку теорії і методики навчання фізики, методології науки та проблем розвитку держави й суспільства[38][29].

Основні праці
  • Д. Т. Кривенко Становлення вихідних кількісних понять у фізиці–К.: Наукова думка, 1979  — 144 с. ;
  • Д. Т. Кривенко Информационные уровни физических понятий и проблема уровней познания //Теоретическое и эмпирическое в современном научном познании: коллективная монография.— М.,:Наука, 1984;
  • В. С. Королюк, Д. Т. Кривенко Укрупнение как метод изучения сложных систем // Диалектика познания сложных систем: коллективная монография. — 1988. — М.,: Мысль   с. 89-106;
  • Д. Кривенко Роз-імперення і де-фашинізація: спроба ідеології Третього Відродження України; Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. — К., 1992. — 160 с.;
  • Д. Кривенко Принат і принатика: фундаментальна онтологія людини і типологія людей; Міжнародний фонд «Відродження». — Х. : Фолио, 1996. — 270 с. — ISBN 966-03-0041-7.

Примітки
  1. Д. Кривенко Роз-імперення і де-фашинізація: спроба ідеології Третього Відродження України; Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. — К., 1992. :160 с.— C. 3.;
  2. С.Кудра Бібліографія української історії філософії 1960—2005 рр. — Інститут філософії НАНУ, Київ, 2009;
  3. Моргун Т. Наука самовдосконалення // Культура і життя: газета. — 1997. — № 49. с.3
  4. Д. Кривенко Принат і принатика: фундаментальна онтологія людини і типологія людей(передмова М.Томенка); Міжнародний фонд «Відродження». — Х. : Фолио, 1996. :270 с.— С. 3-4.;
  5. https://kryvenko.club/prynatyka/
  6. Кривенко Д. Мова і нація // Державність. — 1991. — № 1 с.18.;
  7. Редакція журналу «Державність» До роковин смерті Дмитра Кривенка // Державність. — 1996. — № 1(16) с.1.;
  8. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=251
  9. http://podvignaroda.ru/?#id=42945043&tab=navDetailManAward
  10. Д. Кривенко Роз-імперення і де-фашинізація: спроба ідеології Третього Відродження України; Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. — К., 1992. : 160 с.— C. 154.;
  11. Королюк В. С.,Кривенко Д. Т. Філософсько-методологічні засади метода укрупнення складних систем // Вісник Академії наук Української РСР: журнал. — 1982. — №7  5;
  12. Королюк В. С.,Кривенко Д. Т. Укрупнение как метод изучения сложных систем // Диалектика познания сложных систем: монография. — 1988. — М. Мысль   pр.;89-106;
  13. Д. Кривенко Наше Сонце ще засяє// Народна газета: газета. -1993. -№ 28(109) С.5.;
  14. Кривенко Д. Т. Логика становления исходных количественных понятий в физике // автореферат диссертации канд. филос. наук — М. — 1976;
  15. Кривенко Д. Т. Інформативні рівні фізичних понять // Філософська думка: журнал. — 1977. — № 3. с.92-98;
  16. Моргун Т. Наука самовдосконалення // Культура і життя: газета. — 1997. — № 49.с.4.;
  17. Кривенко Д. Т. Логика становления исходных количественных понятий в физике // автор. дисс. канд. филос. наук — М. — 1976 с 23;
  18. Ярослав Глібищук Трагічна зоря філософа Кривенка // Час Time: газета. — 1997. — № 21(152). с.1.;
  19. Risto URRIO Ukrainianen racastaa laulua // Keskisuomalainen: фінська газета. — 06.05.1991;
  20. Д. Кривенко Роз-імперення і де-фашинізація: спроба ідеології Третього Відродження України; Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. — К., 1992. : 160 с.— C. 155.
  21. Кривенко Д. Т. Информационные уровни физических понятий и проблема уровней познания //Теоретическое и эмпирическое в современном научном познании. М.,:Наука, 1984
  22. Кривенко Д. Історія, наука і ми // Державність. — 1991. — № 2 с.56.;
  23. Д. Т. Кривенко Становлення вихідних кількісних понять у фізиці–К.: Наукова думка, 1979 — 144 с.;
  24. Кривенко Д. Т. До питання про логіку становлення кількісних понять // Філософські проблеми сучасного природознавства : міжвідомчий науковий збірник. — Київ : Вид-во Київ. ун-ту, 1973. — Вип. 31. — С. 76-84;
  25. D.T.Krivenko Abstracts LMNS’83, M.Nauka, 1983, pp.42-46(Sex.6-13); D.T.Krivenko Abstracts LMNS’87, M.Nauka, 1987, VI, part I,pp.320-323; D.T.Krivenko Abstracts LMNS’91, IX,Uppsala(Sweden) 1991, VIII, part II,pp.450-470.;
  26. П.Теличук, В.Паламарчук Хто ми? (про книгу Дмитра Кривенка) // Час Time: газета. — 1997. — № 27-28;
  27. М. Томенко ТЕОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОХАННЯ — К., 1999. — C. 33. http://dotyk.in.ua/tomenko2.html
  28. Д. Кривенко Роз-імперення і де-фашинізація: спроба ідеології Третього Відродження України; Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. — К., 1992.;
  29. Р. А. Додонов Теория ментальности: учение о детерминантах мыслительных автоматизмов -ЗГУ, Запорожье, 1999. С 247;
  30. Кафедра українознавства ЛДІФК Українська та зарубіжна культура (методичні поради та плани смінарських занять для студентів 1-го курсу) -Львів 2001 С.25
  31. О.В.Кулєшов МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до семінарських занять та самостійної роботиз дисципліни «Філософія» - Черкаси 2016 С.17,С.34;
  32. Гвоздяк В.М. КІЛЬКІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЯК ВИХІДНІ ВИЗНАЧЕННЯ НАУКОВОГО АНАЛІЗУ (ДО ІСТОРІЇ ПРОБЛЕМИ)//Мультиверсум. Філософський альманах(Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України)-К.- 2008. - № 69;
  33. А. В. Корж //Політико-правові засади утвердження української мови як державної в Україні — Збірник наукових праць НДІУ, том IX c. 203;
  34. Опачко М.В.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ З ДИДАКТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ// дисертація доктора пед. наук.- К.-2018;
  35. Осокин Ю.В. Cоциальное бытие искусства как объект культурологического исследования: Теория и ее приложения: диссертация доктора филос. наук.- М. 1999 с. 570;
  36. А. М. Сільвейстр Теоретико-методичні засади навчання фізиці майбутніх вчителів хімії і біології -дисертація доктора пед. наук. Кропивницький 2017 с. 95;
  37. В. Г. Антонюк Феномен украинской вокальной школы в контексте этнокультурологических проблем -диссертация доктора культорологических наук М.,2001;
  38. С. А. Чугут Генеза духовної культури(управлінський вимір)-Українська академія державного управління пр Президентові України — К. 1999 с.142.

Група виносок «А»

  1. Тут мається на увазі, мабуть, ієрархічна логіка, яку Д. Кривенко почав розробляти ще у кінці 60-х та яка, в його інтерпретації, входила в протиріччя з дихотомною діалектичною логікою: 1.) Д. Кривенко Про інформативні рівні наукового пізнання : реферат, Інститут філософії АН УССР, Київ,1969; 2.) Д. Кривенко До питання про логіку становлення кількісних понять: доповідь на семінарі "Філософські основи науки", КДУ, Київ 1971.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.