Криворізька хоральна синагога

Велика Хоральна синагога в Кривому Розі — двоповерхова мурована будівля, збудована у 1899 році. Розташовувалася на розі вулиць Синагогальної (Каунаська) та Миколаївської (нині це Свято-Миколаївська вулиця, колишня Леніна)[1].

Криворізька хоральна синагога
47°54′03″ пн. ш. 33°20′40″ сх. д.
Тип споруди синагога і втрачена споруда
Розташування  Україна, Кривий Ріг
Початок будівництва 1899
Будівельна система камінь
Стиль бароко
Адреса Вулиця Каунаська
Криворізька хоральна синагога (Україна)
 Криворізька хоральна синагога у Вікісховищі

Будівництво

Будівництво синагоги збіглося з бурхливим розвитком міста, і відбулося після скасування заборони будувати двоповерхові будинки (1850). Вартість будівництва: приблизно 300 тисяч рублів сріблом (фасад) та 200 тисяч — оздоблення. Ці кошти збирала уся громада міста. Внутрішнє оздоблення синагоги було дуже величне й багате.

Банева споруда була збудована у стилі пізнього бароко.

Історія

Вулицю, що проходила повз синагогу, почали називати «Шигл-гас». Популярним став місцевий хор. Синагога стала центром єврейського культурного та соціального життя.

22 квітня 1928 року Головна хоральна синагога була трансформована в Будинок єврейської культури. Тут проводилися вечори-зустрічі з діячами єврейської культури, виступали колективи художньої самодіяльності, демонстрували фільми. При закладі діяв відомий єврейський драматичний гурток. У 1936 році будівля колишньої синагоги була передана Криворізькому аероклубу[2]. Під час війни будівля синагоги була зруйнована. На її фундаменті нині стоїть житловий будинок № 3[3].

Синагогальна вулиця стала Спортивною, а згодом — Каунаською. До 1941 року продовжувала функціонувати Мала синагога, що розташовувалася поруч.

Окупаційна нацистська влада 13—14 жовтня 1941 року оголосила про збір єврейського населення біля руїн синагоги. Ці події відомі як «Чорногорська трагедія».

Примітки
  1. Шукач | Главная хоральная синагога. Намоленные места Кривого Рога. w.shukach.com (рос.). Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
  2. Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — С. 170
  3. Рукавіцин І. А. Кривой Рог в документах, открытках, фотографиях. — К.: Книга-плюс, 2012. — С. 20

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.