Свято-Миколаївська вулиця
Свято-Миколаївська вулиця (до 2016 — вулиця Леніна) — вулиця в Центрально-Міському районі Кривого Рогу. Одна з найстаріших вулиць міста. Виникла в останній половині XVIII століття. Вулиця розташована в історичному центрі Кривого Рогу.
| Свято-Миколаївська вулиця Кривий Ріг | |
|---|---|
.JPG.webp) | |
| Місцевість | Історичний центр Кривого Рогу |
| Район | Центрально-Міський район |
| Назва на честь | Святий Миколай |
| Колишні назви | |
| Миколаївська вулиця, Парадна вулиця, вулиця Леніна | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,8 км |
| Координати початку | 47°54′27″ пн. ш. 33°19′51″ сх. д. |
| Координати кінця | 47°53′47″ пн. ш. 33°20′54″ сх. д. |
| Транспорт | |
| Трамваї |
 ,  ,  ,  |
| Зупинки громадського транспорту | Центрально-Міська районна у місті рада, Площа Леніна, Хлібзавод, ГК "Машинобудівників", Вулиця Свято-Миколаївська |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
| |
 Свято-Миколаївська вулиця у Вікісховищі | |
Починається на перехресті з вулицями Мопрівською та Українською. Прямує в південно-східному напрямку, де до неї примикають вулиці: проспект Поштовий, Комерційна, Церковна, Каунаська, Позитивна, Саянська. Закінчується вулиця транспортною розв'язкою, переходячи у вулицю Широківську. Загальна довжина становить близько 1,8 км.
Історичні відомості
Друга половина XVIII — перша чверть XX століть
Забудова вулиці велась одночасно з появою поселення. Перша згадка в писемних документах датується 1781 роком — вулиця була згадана в рапорті прапорщика Межувальної Комісії Івана Редильського. Початково вулиця називалась Миколаївська. Така назва походить від церкви святого Миколая Чудотворця, що була збудована в 60-х роках XVIII століття.
Активно забудова тривала й на початку ХХ століття. Деякі будівлі цих часів збереглись до сьогодні. На вулиці представлені будівлі побудовані в південноросійському цегляному архітектурному стилі, конструктивізмі. Житлові будинки для співробітників Південно-Рудного тресту побудовані за проектом архітектора І. Каракіса в 1930-ті роки (наприклад, будинок № 35).
На 1913 рік по вулиці Миколаївській розташовувалось близько 90 торговельних закладів, складів, майстерень.
Радянський період
У 1924 році вулицю було перейменовано з вулиці Миколаївської на вулицю Леніна. У 1934 році тут було прокладено трамвайну колію.
За німецької окупації 1941–1944 років вулиця була перейменована в Парадну, після визволення Кривого Рогу їй було повернено довоєнну назву.
У 1949 році на розі вулиці Леніна й проспекту Карла Маркса було встановлено пам'ятник над братською могилою радянських солдат, які загинули в боях за визволення міста[1].
Розкопки 2016 року
У 2016 році, в ході реконструкції скверу перед будівлею школи мистецтв №2 Центрально-Міського району, де до 2014 року стояв пам'ятник В. І. Леніну, співробітниками Криворізького краєзнавчого музею були проведені археологічні розкопки. У цьому місці кілька століть функціонували, змінюючи одна одну, три церкви, названі ім'ям Св. Миколая. Під час розкопок було виявлено фундамент, знесеної в 30-х роках XX століття православної церкви. Над знайденими артефактами було встановлено скляний ковпак. Також між плитами були знайдені три старі монети 1726, 1731, 1753 років. І це істориком дало знати що Кривому Розі може бути набагато більше років.
Визначні місця
Галерея
Братська могила радянських воїнів (вул. Свято-Миколаївська, 45)
Вул. Свято-Миколаївська від пр. Поштового
Стара забудова
Примітки
- Братська могила радянських воїнів Криворізький ресурсний центр
Джерела
- Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — 604 с.
- Рукавіцин І. А. Кривой Рогъ в документах, открытках, фотографиях. — К.: Книга-плюс, 2012. — 128 с.: іл. (російською мовою)