Кримський діалект караїмської мови

Кримський діалект караїмської мови (К'арай тили, традиційне караїмська назва - Лешон Татар (івр. לשון טטר «мова татар»[1]) - мова караїмів Криму. Належить до кипчацької групи тюркських мов (половецько-кипчацька підгрупа).

Кримський діалект караїмської мови
Писемність кирилиця
Офіційний статус
Коди мови

Відомості

Мова караїмів Криму фактично є етнолектом кримськотатарської, збігаючись із середнім діалектом кримськотатарської мови, за винятком єврейських слів і виразів, пов'язаних з релігійним життям. До початку XX століття називалася татарською, як російськими,[2] так і караїмськими[3] [4] авторами. Вона помітно відрізняється від діалектів караїмів Литви і Західної України, що називалися караїмами Лашон Кедар (івр. לשון קדר «мова кочівників»).[5] Незважаючи на це, з виникненням караїмського національного руху, в силу «етнічної, культурної і релігійної єдності караїмів», дана мова стала розглядатися не як діалект кримськотатарської, а як один з трьох (поряд з тракайським і галицьким) діалектом караїмської мови.

Див. також

Примітки

  1. Имена и фамилии подписчиков на книгу «Таргум Тора бе-лешон татар»(Перевод Торы на крымско-караимский язык). 1841, Евпатория. //Сайт московских караимов
  2. Цитата: "…Зауважимо тільки, що наріччя татарської мови, якою говорять російські караїми, не містить у собі ні найменшої домішки єврейських слів, оборотів або будь-яких інших слідів тієї мови, якою повинні були говорити їхні предки, якщо ці предки точно були євреї." Опубліковано в: Григорьев В. В.Еврейские религиозные секты в России. // Журнал Министерства внутренних дел. — Спб., 1846. Ч. 15. — С. 11-49. Перевидано в: Григорьев В. В. Россия и Азия. СПБ, 1876. — С. 435
  3. Цитата: «…В даний час татарська мова у кримських караїмів витісняється російською мовою, тому молодь, особливо у позакримських містах, її майже не розуміє, а в самому Криму вона вживається в домашньому побуті тільки в бідних, малокультурних сім'ях». Казас И. И. Общие заметки о караимах // Караимская жизнь. — М., 1911. — Кн. 3-4, август-сентябрь. — С. 37-72
  4. Цитата: «…Жоден з відомих досі історичних фактів з життя караїмів не дає незаперечних доказів, що загальновживана в даний час серед караїмів турецько-татарська мова є їх рідною мовою, як наприклад російська мова є для тих народів слов'янського племені, які населяють більшу частину Російської імперії, французька мова для французів, японська мова для японців і т. д. Навпаки в історії можна підібрати такі факти, які дають, хоча і непрямі, вказівки на те, що в далекі від нас часи дикі орди татар заволоділи нашими мирними предками і що під їх впливом сталася насильницька або добровільна заміна нашого рідного давньо-біблейскої мови татарською…». Давид М. Кокизов Русский язык или татарский// Караимская жизнь. — М., 1911. — Кн.2,, июль . — С. 34-36
  5. Татьяна Щеголева. Караимы Крыма: история и современное состояние общины. Журнал «Евреи Евразии» № 1 (8) Январь — Март 2005. Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 10 листопада 2013.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.