Кринична балка
Кринична або Безп'ята балка — балка розташована у Новокодацькому районі міста Дніпра.
Розмежовує житлові масиви Діївка — 1 (розташована на східному боці) та Діївка — 2 (розташована на західному боці).
Верхня частина балки вкрита насадженою листяною лісопосадкою.
По дну балки протікає струмок у верхній частині якого розташовані два ставки — Старий (верхній) та Новий (нижній), до нього впадають притоки, що течуть відрогами балки. У нижній течії пересихає і тече лише після великих опадів або танення снігів (утворюючи невеличкі водоспади на виходах граніту поблизу «Безіменної висоти» ). Впадає в озеро Гідропаркове біля Діївського лісопарку.
Над серединною частиною балки, що також має назву Криничний котлован, прокладено естакаду по якій проходить залізничний перегін Придніпровської залізниці Діївка — 178 км. Під нею проходить тунель, що є водовідним колектором для струмка.
Біля нижньої частини балки розташований меморіал «Безіменна висота» — братська могила червоноармійців загиблих у бою в серпні 1941 р.
Походження назви
Назва «Кринична» походить від джерел (криничок), що б 'ють у верхній частині балки (нині значна частина їх висохла). Друга назва балки Безп 'ята записана істориком Дмитром Яворницьким у другій половині ХІХ ст. разом із легендою про неї, яку він почув від діда, мешканця села Діївка Катеринославського повіту:
«Це діло йде ще від створення світу. Як Бог людей творив, то спершу створив він порося; кинув його через тин — воно й побігло. Потім створив теля; кинув його через тин і воно побігло. За третім разом Бог створив дитину; став її кидати через тин, а мати як заплаче:
- Господи милостивий, не кидай, бо воно маленьке — уб 'ється …
- Ну, коли тобі шкода його, то ти будеш глядіти його до трьох років.
А чорт все те бачив і чув та й каже:
- Дай я зроблю щось таке, щоб богових людей поїло. — І зробив він вовка. Дме — дме, а той ніяк не оживе. Коли ось іде Бог. Чорт і давай його питати:
- Що ти таке робиш, що тільки надмеш, кинеш через тин, а воно й побіжить?
- А кого ти зробив?
- Вовка.
- Гм, так ти відтягни його до кручі над річкою, стань поряд із ним та й кажи: „Устань, вовче, та з 'їж чорта“, а сам — мерщій у воду і плигай.
Чорт послухався. Узяв вовка, притяг його до Дніпра, став поряд із ним та й каже:
- Устань, вовче, та з 'їж чорта!
Вовк і схопився. Не встиг чорт і в воду плигнути, а він його за п 'яти — та так і відкусив. І стали чорти безп 'яті. Отут у них у балці саме й збіговище було. Через те вже й балку прозвали Безп 'ятою.[1]»
Кринична балка у творчості
В останні роки перед Німецько — Радянською війною була популярною пісня
Проїхав станцію Діївка,
Ще й Криничанський котлован
На полустанку зупинився,
Сказавши: «Дівчино, прощай![2]»
Примітки
- Савур - Могила: легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини / В. А. Чабаненко (укр.). Київ: "Дніпро". 1990. с. 214. ISBN 5-308-00577-Х Перевірте значення
|isbn=(довідка). - Історія Діївки - Школа 94.. shkola 94. dnepredu. com (укр.). 2015 р.
Відео на Youtube
Фото на Pinterest