Річки міста Дніпро

Найбільша річка, що дала назву місту, і ділить його територію на правобережну та лівобережну частини. Тече з північного заходу на південний схід і в центральній частині міста робить поворіт на південь і знов повертає на південний схід на межі міста з територією села Старі Кодаки Дніпровського району. В межах міста на Дніпрі розташовані острови Дика Коса, Діївський, Дівочий, Обухівський, Мировий, Намистанка, Зелений, Монастирський (колишній Комсомольський), п 'ять Шевських островів, Свинячий, Пороховий, Олексіївський, Кам 'янистий, Кодачок, Старуха, а до побудови Дніпрогесу в 1934 р. існували острови Воронцовський (його залишком є коса біля житлового масиву «Перемога») та Попова Коса .

Також водами Дніпра омиваються півострови Файнберга, Ігренський (колишній острів). В акваторії розташовані затоки Діївська, Амур — Гавань, Шиянка (колишнє гирло однойменної річки, затока утворилась внаслідок спорудження Дніпрогесу).

В межах міста Дніпро через річку розташовані п 'ять мостів: Кайдацький, Амурський (Двохярусний), Центральний, Мерефо — Херсонський та Південний[1].

Друга за величиною річка міста Дніпро, що впадає в Дніпро в межах міста. Раніше мала досить розгалужену дельту з великими і малими протоками та озерами. Після спорудження Дніпрогесу в 1934 р. в її руслі утворилась водойма озеро Самарська Затока (до 2016 р.- озеро Леніна). На штучному озері існують затоки Вирвихвіст та Гнилокиш, острови Сергіївський та Самарський, її водами омивається півострів Коров 'ячий. Через Самару в її нижній течії перекинуті два мости — залізнично — автомобільний між вулицями Самарський спуск та Красногорською та автомобільний — між вулицями Маршала Малиновського та Томською.

Біла балка — невеличкий потічок, що починається у Білій балці в Діївці — 2, раніше впадав у Річицю. Нині пересихає у верхній частині балки.

Брянська балка - мала річка, що починається в балці Сухий Яр. Протікає в колекторі під Дніпровськими трубопрокатним та металургійним заводами. Виходить з колектора біля вулиці Ударників (зупинка трамваїв №18 і 19 "Сірководнева лікарня"). Забрудненена сірководнем та іншими промисловими скидами "Дніпровського металургійного заводу". Впадає в Дніпро.

Козарєва балка - невеличкий струмок, що протікає однойменною балкою в західному напрямку посеред Таромських лісів. Впадає у штучну водойму Таромського рибгоспу поблизу селища Карнаухівка міста Кам'янське[4].

Кринична балка  — пересихаючий струмок, що тече по Криничній балці між Діївкою — 1 та Діївкою — 2. У верхній течії розташовані два ставки — Старий (верхній; нині у приватній власності) та Новий (нижній). Має декілька безіменних приток, що течуть по відрогах балки (значна частина їх нині висохла). Через споруджений у 1880 — х роках тунель перетинає перегін Придніпровської залізниці Діївка — Платформа178 кілометр.

Біля вулиці Лірницької (до 2015 р. — Сільрадівська) входить у колектор. У середній та нижній течії висихає і тече лише після великої маси опадів або танення снігів. Впадає в озеро Гідропаркове на території Діївського лісопарку.

Сухачівка — нинішня назва річки Війтиха, що починається біля селища Ясне в Новокодацькому районі міста і впадає в річку Суха Сура біля села Миколаївка -1 Дніпровського району Дніпропетровської області. Біля житлового масиву Сухачівка у руслі річки розташовано ставок. Тече балкою Війтиха або урочище Ліскове[5].

Близько десятка безіменних струмків, що впадають у Діївську затоку Дніпра біля житлових масивів Покровський та Червоний Камінь. Більша частина їх течії взята в колектори. Забруднені стічними водами та побутовим сміттям.

Половиця[6] (Аптекарська балка) - головне русло річки тече Аптекарською балкою. Починається біля Криворізької вулиці. Містить декілька приток — безіменні струмки, що течуть відгалуженнями балки. Входить у колектор біля проспекту Сергія Нігояна і тече новим прокладеним у 1884 році руслом під автовокзалом Дніпро та колишнім Дніпропетровським комбайновим заводом до гирла. Впадає в Дніпро на Заводській набережній біля Стану - 550 Дніпровського металургійного заводу.

Войцеховська балка — невеличка річка, що тече Войцеховською балкою через житловий масив Краснопілля, село Дороге і впадає в річку Мокра Сура біля села Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області.

Має декілька приток, що протікають біля вулиць Вугільна, Окружна (Крутий Яр) та Новопотічна, Ратна і Татарська, Віддалена, Берестова та Данили Нечая (Бельба).

Крутий Яр — невеличкий струмок, що тече Крутим Яром (відгалуження Войцеховської балки) у житловому масиві Краснопілля біля вулиці Окружна. Впадає до річки Войцеховська балка.

Бельба[7] — мала річка, що починається в промзоні заводу Дніпрошина, протікає між житловими масивами Мирне, Бориса Кротова, Царське село та цвинтарем Дорогого і впадає до річки Войцеховська балка біля села Дороге Дніпровського району Дніпропетровської області. Забруднена стоками підприємств промзони. Має декілька приток, які течуть житловим масивом Мирне.

Зустрічна балка — невеличкий струмок, що тече Зустрічною балкою і впадає до Мокрої Сури біля села Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області..

Безіменний потік біля вулиці Князя Ярослава Мудрого. Витікав з озерної низини (Центральний міський ринок "Озерка"). Протікав паралельно Половиці та Дніпру. Біля вулиці Столярова повертав на північ і впадав у Половицю (після 1884 року -- у Дніпро). Нині в колекторі.

Кленовий байрак або Рибальська канава — мала річка, що протікала по дну Кленової (нині Рибальська) балки і впадала в річку Половиця біля вулиці Проточна (нині Воскресеньська)[8]. Взята в колектор по всій течії напочатку ХХ століття[9]. Збереглась у колекторі. Впадає в річку Жабокряч.

Половиця  (старе русло) — найбільша з малих річок центральної частини міста. Входила в місто з Аптекарської балки біля сучасного Центрального міського ринку «Озерка» (можливо витікала з озера, що до 1880 — х років існувало на його місці) текла паралельно проспекту Дмитра Яворницького і впадала в Дніпро на Січеславській набережній біля сучасної церкви Іоана Хрестителя. Найбільшими притоками річки були Кленовий байрак та Жабокряч. Протягом 1870 - х років від проспекту Сергія Нігояна до гирла Половиця була взята в колектор. У 1884 році в зв'язку з будівництвом залізниці та станції Катеринослав старе русло річки було перекрите біля сучасного Курчатовського базару і його колектор використовується як зливова каналізація під час опадів (за твердженням Павла Козара залишком річки Половиця є ставок у парку ім Л. Глоби[10], однак це виглядає сумнівним, оскільки жодне з інших джерел не зазначає, що його було створено в руслі річки). Течію Половиці було відвернено в північно - західному напрямку[11].

Від гідроніма походить назва козацької слободи Половиця, що у 1791 р. увійшла до складу Катеринослава[12].

Архіерейська балка — мала річка, що протікала по Архіерейській балці і впадала в Дніпро біля Мерефо -Херсонського мосту. Нині не існує

Жабокряч або Жандармська канава[9] — одна з малих річок старої частини міста, один з витоків річки Половиця . Протікає по Довгій балці на межі Шевченківського та Соборного районів міста. Раніше впадала в річку Половицю біля сучасної вулиці Короленка[13]. У нижній частині взята в колектор. Нині впадає в Дніпро на Січеславській набережній біля сучасної церкви Іоана Хрестителя. Має кілька притоків — струмки, що течуть відрогами балки з парку ім. Ю. Гагаріна, біля вулиць Івана Сірка та Гусенка.

Тунельна балка — невеличкий потічок, що протікає Тунельною балкиою. Входить в колектор біля вулиці Космічної. Впадає в Дніпро. Має декілька притоків, що течуть балкою.

Гнилокіш — мала річка лівобережної частини міста Дніпро. Разом з Обухівськими озерами є залишком пойми річки Протовча. Витікає з озера Одинківка і тече паралельно течії Дніпра, перетинаючи Донецьке шосе, вулиці Вітчизняну, Каруни, та проспект Мануйлівський. Впадає в Дніпро в парку Сагайдак в Індустріальному районі міста[14].

Кирилівський (кол. Кіровський) струмок — невеличкий потічок, що витікає з озера у занедбаному парку Кирилівка (до 2015 р.--- ім. Кірова). Входить до колектора у районі вулиці Новозаводської і виходить біля вулиці Смарагдової, де впадає в річку Гнилокіш[14].

Протовча — річка, що витікала на території сучасного Петриківського району Дніпропетровської області і впадала в Дніпро на межі міста й селища Обухівки (колишнє село Сугаківка). У 1964 р. по руслу річки було прокладено нову течію Орелі, в зв 'язку з будівництвом Дніпродзержинської ГЕС.

Шпакова — мала річка, що витікає з озера Чередницьке і впадає в Дніпро. У її руслі розташоване озеро Шпакове. Найбільша притока — пересихаючий струмок, що витікає з озера Карпенкове. Як і Гнилокіш є залишком гідросистеми річки Протовча.

Кримка — протока річки Кільчень, що, роблячи велике дугоподібне коліно, впадає в річку Самару, утворюючи великий острів. Після будівництва Дніпрогесу, що призвело до утворення штучного озера, перестала бути природною протокою.

Липова балка — мала річка, що протікала Липовою балкою по території Дніпровського району Дніпропетровської області і впадала в рукав Самари річку Шиянку між житловими масивами Стара Ігрень та Чаплі. Нині збереглась тільки у верхній частині балки. У середній створено ставок — відстійник Придніпровської ДРЕС. У нижній частині балки — в руслі струмка створено дренажний канал.

Маячка — мала річка що починається в Дніпровському районі Дніпропетровської області і тече крізь селища Ігрень та Одинківка. Тече Гадючою балкою. Впадає в Самару біля Храму Покрови Пресвятої Богородиці.

Широкий буєрак  — струмок між вулицями Мальовнича та Солов'їна (Нова Ігрень). Найбільша притока Маячки.