Річки міста Дніпро

Річки міста Дніпро — через територію міста Дніпро протікають (або протікали) річки Дніпро, Самара і низка малих річок та струмків.

Всі річки та струмки, що протікають (або протікали) на території міста Дніпро є складовими басейну річки Дніпро. В свою чергу, вони поділяються на притоки безпосередньо Дніпра, Самари та басейну Мокрої Сури.

Дніпро та його протоки

Найбільша річка, що дала назву місту, і ділить його територію на правобережну та лівобережну частини. Тече з північного заходу на південний схід і в центральній частині міста робить поворіт на південь і знов повертає на південний схід на межі міста з територією села Старі Кодаки Дніпровського району. В межах міста на Дніпрі розташовані острови Дика Коса, Діївський, Дівочий, Обухівський, Мировий, Намистанка, Зелений, Монастирський (колишній Комсомольський), п 'ять Шевських островів, Свинячий, Пороховий, Олексіївський, Кам 'янистий, Кодачок, Старуха, а до побудови Дніпрогесу в 1934 р. існували острови Воронцовський (його залишком є коса біля житлового масиву «Перемога») та Попова Коса .

Також водами Дніпра омиваються півострови Файнберга, Ігренський (колишній острів). В акваторії розташовані затоки Діївська, Амур — Гавань, Шиянка (колишнє гирло однойменної річки, затока утворилась внаслідок спорудження Дніпрогесу).

В межах міста Дніпро через річку розташовані п 'ять мостів: Кайдацький, Амурський (Двохярусний), Центральний, Мерефо — Херсонський та Південний[1].

Архієрейська протока

Протока Дніпра, що відокремлює острів Монастирський від правого берега. Через неї на острів прокладено міст, що з 'єднує обидві частини Парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка. До спорудження Дніпрогесу в її руслі розташовувались камені Архієрейської забори, що нині лежать на дні[2].

Річиця або Старий Дніпро

Протока Дніпра, що відокремлюється від основного русла в Таромському і протікає близько 7 кілометрів через Діївський лісопарк в Новокодацькому районі і впадає в Діївську затоку біля житлового масиву Червоний Камінь, розбиваючись на рукави та протоки у вигляді річкової дельти (див. Діївські плавні). Між лівим берегом Річиці та Дніпром лежить великий острів, що не має назви. Внаслідок втручання людини (будівництво Дніпрогесу та місцевих дамб) протока заболочується, втрачаючи скрізну проточність. Вода в ній забруднена каналізаційними скидами з довколишніх житлових масивів Парус, Покровський та Червоний Камінь та побутовим сміттям.

Старий Дніпро

Протока Дніпра, що відокремлювала Воронцовський острів від правого берега. Більша її частина засипана і на її місці розташована Набережна Перемоги. Залишок існує у вигляді Дніпровського гребного каналу.

Самара та її протоки

Друга за величиною річка міста Дніпро, що впадає в Дніпро в межах міста. Раніше мала досить розгалужену дельту з великими і малими протоками та озерами. Після спорудження Дніпрогесу в 1934 р. в її руслі утворилась водойма озеро Самарська Затока (до 2016 р.- озеро Леніна). На штучному озері існують затоки Вирвихвіст та Гнилокиш, острови Сергіївський та Самарський, її водами омивається півострів Коров 'ячий. Через Самару в її нижній течії перекинуті два мости — залізнично — автомобільний між вулицями Самарський спуск та Красногорською та автомобільний — між вулицями Маршала Малиновського та Томською.

Шиянка

Колишній рукав Самари, що разом з Дніпром утворював Ігренський острів (нині півострів). Впадав у Дніпро напроти села Старі Кодаки. Протікала однойменною балкою. Після спорудження Придніпровської теплової електростанції у 1950 — х роках русло було засипане відходами її виробництва. У 1980 — х роках поверх золовідстійника було насипано ґрунт і розбито садово — дачні господарства кооперативу «Шиянка». Від колишньої річки залишились: у верхній течії Ігренська затока перегороджена дамбою між Гаванською і Томською вулицями з рукавами — затоками Шеміловка та Сусанка; низка озер забруднених золою та каналізаційними скидами житлового масиву Придніпровський; меліоративна канава, у нижній  течії — затока Дніпра Шиянка, що виникла внаслідок спорудження Дніпрогесу в 1934 р[3].

Річки та струмки в Новокодацькому районі міста

Біла балка — невеличкий потічок, що починається у Білій балці в Діївці — 2, раніше впадав у Річицю. Нині пересихає у верхній частині балки.

Брянська балка - мала річка, що починається в балці Сухий Яр. Протікає в колекторі під Дніпровськими трубопрокатним та металургійним заводами. Виходить з колектора біля вулиці Ударників (зупинка трамваїв №18 і 19 "Сірководнева лікарня"). Забрудненена сірководнем та іншими промисловими скидами "Дніпровського металургійного заводу". Впадає в Дніпро.

Козарєва балка - невеличкий струмок, що протікає однойменною балкою в західному напрямку посеред Таромських лісів. Впадає у штучну водойму Таромського рибгоспу поблизу селища Карнаухівка міста Кам'янське[4].

Кринична балка  — пересихаючий струмок, що тече по Криничній балці між Діївкою — 1 та Діївкою — 2. У верхній течії розташовані два ставки — Старий (верхній; нині у приватній власності) та Новий (нижній). Має декілька безіменних приток, що течуть по відрогах балки (значна частина їх нині висохла). Через споруджений у 1880 — х роках тунель перетинає перегін Придніпровської залізниці Діївка Платформа178 кілометр.

Біля вулиці Лірницької (до 2015 р. — Сільрадівська) входить у колектор. У середній та нижній течії висихає і тече лише після великої маси опадів або танення снігів. Впадає в озеро Гідропаркове на території Діївського лісопарку.


Сухачівка — нинішня назва річки Війтиха, що починається біля селища Ясне в Новокодацькому районі міста і впадає в річку Суха Сура біля села Миколаївка -1 Дніпровського району Дніпропетровської області. Біля житлового масиву Сухачівка у руслі річки розташовано ставок. Тече балкою Війтиха або урочище Ліскове[5].

Близько десятка безіменних струмків, що впадають у Діївську затоку Дніпра біля житлових масивів Покровський та Червоний Камінь. Більша частина їх течії взята в колектори. Забруднені стічними водами та побутовим сміттям.

Річки у Чечелівському районі міста

Половиця[6] (Аптекарська балка) - головне русло річки тече Аптекарською балкою. Починається біля Криворізької вулиці. Містить декілька приток — безіменні струмки, що течуть відгалуженнями балки. Входить у колектор біля проспекту Сергія Нігояна і тече новим прокладеним у 1884 році руслом під автовокзалом Дніпро та колишнім Дніпропетровським комбайновим заводом до гирла. Впадає в Дніпро на Заводській набережній біля Стану - 550 Дніпровського металургійного заводу.

Войцеховська балка — невеличка річка, що тече Войцеховською балкою через житловий масив Краснопілля, село Дороге і впадає в річку Мокра Сура біля села Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області.

Має декілька приток, що протікають біля вулиць Вугільна, Окружна (Крутий Яр) та Новопотічна, Ратна і Татарська, Віддалена, Берестова та Данили Нечая (Бельба).

Крутий Яр — невеличкий струмок, що тече Крутим Яром (відгалуження Войцеховської балки) у житловому масиві Краснопілля біля вулиці Окружна. Впадає до річки Войцеховська балка.

Річки у Шевченківському районі міста

Бельба[7] — мала річка, що починається в промзоні заводу Дніпрошина, протікає між житловими масивами Мирне, Бориса Кротова, Царське село та цвинтарем Дорогого і впадає до річки Войцеховська балка біля села Дороге Дніпровського району Дніпропетровської області. Забруднена стоками підприємств промзони. Має декілька приток, які течуть житловим масивом Мирне.

Зустрічна балка — невеличкий струмок, що тече Зустрічною балкою і впадає до Мокрої Сури біля села Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області..

Річки у Центральному районі міста

Безіменний потік біля вулиці Князя Ярослава Мудрого. Витікав з озерної низини (Центральний міський ринок "Озерка"). Протікав паралельно Половиці та Дніпру. Біля вулиці Столярова повертав на північ і впадав у Половицю (після 1884 року -- у Дніпро). Нині в колекторі.

Кленовий байрак або Рибальська канава — мала річка, що протікала по дну Кленової (нині Рибальська) балки і впадала в річку Половиця біля вулиці Проточна (нині Воскресеньська)[8]. Взята в колектор по всій течії напочатку ХХ століття[9]. Збереглась у колекторі. Впадає в річку Жабокряч.

Половиця  (старе русло) — найбільша з малих річок центральної частини міста. Входила в місто з Аптекарської балки біля сучасного Центрального міського ринку «Озерка» (можливо витікала з озера, що до 1880 — х років існувало на його місці) текла паралельно проспекту Дмитра Яворницького і впадала в Дніпро на Січеславській набережній біля сучасної церкви Іоана Хрестителя. Найбільшими притоками річки були Кленовий байрак та Жабокряч. Протягом 1870 - х років від проспекту Сергія Нігояна до гирла Половиця була взята в колектор. У 1884 році в зв'язку з будівництвом залізниці та станції Катеринослав старе русло річки було перекрите біля сучасного Курчатовського базару і його колектор використовується як зливова каналізація під час опадів (за твердженням Павла Козара залишком річки Половиця є ставок у парку ім Л. Глоби[10], однак це виглядає сумнівним, оскільки жодне з інших джерел не зазначає, що його було створено в руслі річки). Течію Половиці було відвернено в північно - західному напрямку[11].

Від гідроніма походить назва козацької слободи Половиця, що у 1791 р. увійшла до складу Катеринослава[12].

Річки у Соборному районі міста

Архіерейська балка — мала річка, що протікала по Архіерейській балці і впадала в Дніпро біля Мерефо -Херсонського мосту. Нині не існує

Жабокряч або Жандармська канава[9] — одна з малих річок старої частини міста, один з витоків річки Половиця . Протікає по Довгій балці на межі Шевченківського та Соборного районів міста. Раніше впадала в річку Половицю біля сучасної вулиці Короленка[13]. У нижній частині взята в колектор. Нині впадає в Дніпро на Січеславській набережній біля сучасної церкви Іоана Хрестителя. Має кілька притоків — струмки, що течуть відрогами балки з парку ім. Ю. Гагаріна, біля вулиць Івана Сірка та Гусенка.

Тунельна балка — невеличкий потічок, що протікає Тунельною балкиою. Входить в колектор біля вулиці Космічної. Впадає в Дніпро. Має декілька притоків, що течуть балкою.

Річки в Амур — Нижньодніпровському районі міста

Гнилокіш — мала річка лівобережної частини міста Дніпро. Разом з Обухівськими озерами є залишком пойми річки Протовча. Витікає з озера Одинківка і тече паралельно течії Дніпра, перетинаючи Донецьке шосе, вулиці Вітчизняну, Каруни, та проспект Мануйлівський. Впадає в Дніпро в парку Сагайдак в Індустріальному районі міста[14].

Кирилівський (кол. Кіровський) струмок — невеличкий потічок, що витікає з озера у занедбаному парку Кирилівка (до 2015 р.--- ім. Кірова). Входить до колектора у районі вулиці Новозаводської і виходить біля вулиці Смарагдової, де впадає в річку Гнилокіш[14].

Протовча — річка, що витікала на території сучасного Петриківського району Дніпропетровської області і впадала в Дніпро на межі міста й селища Обухівки (колишнє село Сугаківка). У 1964 р. по руслу річки було прокладено нову течію Орелі, в зв 'язку з будівництвом Дніпродзержинської ГЕС.

Шпакова — мала річка, що витікає з озера Чередницьке і впадає в Дніпро. У її руслі розташоване озеро Шпакове. Найбільша притока — пересихаючий струмок, що витікає з озера Карпенкове. Як і Гнилокіш є залишком гідросистеми річки Протовча.

Річки в Індустріальному районі міста

Кримка — протока річки Кільчень, що, роблячи велике дугоподібне коліно, впадає в річку Самару, утворюючи великий острів. Після будівництва Дніпрогесу, що призвело до утворення штучного озера, перестала бути природною протокою.

Річки в Самарському районі

Липова балка — мала річка, що протікала Липовою балкою по території Дніпровського району Дніпропетровської області і впадала в рукав Самари річку Шиянку між житловими масивами Стара Ігрень та Чаплі. Нині збереглась тільки у верхній частині балки. У середній створено ставок — відстійник Придніпровської ДРЕС. У нижній частині балки — в руслі струмка створено дренажний канал.

Маячка — мала річка що починається в Дніпровському районі Дніпропетровської області і тече крізь селища Ігрень та Одинківка. Тече Гадючою балкою. Впадає в Самару біля Храму Покрови Пресвятої Богородиці.

Широкий буєрак  — струмок між вулицями Мальовнича та Солов'їна (Нова Ігрень). Найбільша притока Маячки.

Примітки

  1. Днепропетровск: универсальный атлас (рос.). Киев: ГНПП "Картография". 2013. ISBN 978-617-670-285-6.
  2. Яворницький, Д. Дніпрові пороги.
  3. Калужский В. Ищу Шиянку. Днепровский городской сайт (рос.).
  4. Военно - топографическая карта Российской империи 1846 -1863 гг. (издавалась до 1919 года) созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П. А. Тучкова - Лист 26 - 13. Екатеринославская и Полтавская губернии.
  5. Лоян, М. (2006). Таромські зошити (укр.). Дніпропетровськ: Моноліт.
  6. Колповская Мария (25.06. 2018). Прогулка по руслу неизвестной речки. obozrevatel. com (рос.).
  7. Третьяк, Анна (3.03.2020). Забытые реки города Днепр. О каких "подводных камнях" не знают горожане. reporter. dp.ua (рос.).
  8. Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.). Днепропетровск: Промінь. с. 167.
  9. Квартал на реках. Днепропетровский городской сайт (рос.).
  10. Козар, П. (2000.). На Дніпрельстан через пороги (укр.). Дніпропетровськ: ІМА - прес. с. 43; 81. ISBN 966 -7179 -50 -8.
  11. Шруб, Константин. В Долгой балке все же течет не Половица?. gorod.dp.ua (рос.). Днепропетровська міська рада.
  12. Половица. Днепропетровский городской сайт (рос.).
  13. Костюк, Артем. Половица (рос.). Блог Артема Костюка.
  14. Калужский, В. (2005). Гнилокиш -малая речка или сточная канава?. Днепропетровский городской сайт (рос.).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.