Крокодил Гена (персонаж)

Крокоди́л Ге́на — персонаж книги Едуарда Успенського «Крокодил Гена і його друзі» (1966) і її продовжень. На екрані вперше з'явився в мультиплікаційному фільмі Романа Качанова «Крокодил Гена», створеному за цією книгою в 1969 році. Згодом вийшли ще три мультфільми Романа Качанова з крокодилом Геною і його друзями.

Крокодил Гена
Крокодил Геннадий
Творець: Едуард Успенський
Твори: Крокодил Гена та його друзі
Стать: чоловіча
Раса: крокодил
Вік: 50 років
Рід занять: Крокодили
Прототип: Ян Френкель
Роль виконує: Василь Ліванов (мова, 1969—1983),
Володимир Ферапонтов (вокал, мова, 2013),
Гаррі Бардін (речь, 1990, 2013)
 Медіафайли у Вікісховищі

Найкращий друг і товариш Чебурашки. При створенні персонажа використовувався образ справжнього крокодила[1].

Опис

Крокодил Гена вдає із себе антропоморфного крокодила. Носить червоний піджак, чорна краватка-метелик, на голові капелюх, курить люльку, любить грати на гармошці і працює в зоопарку крокодилом (тобто експонатом). Табличка на його робочому місці говорить: «Африканський крокодил Гена. Вік п'ятдесят років. Годувати і гладити дозволяється» (рос. Африканский крокодил Гена. Возраст пятьдесят лет. Кормить и гладить разрешается).

Крокодил Гена за характером добрий і чуйний. Веде боротьбу з несправедливістю. У той же час, не володіє знаннями в деяких питаннях побуту - наприклад, в мультфільмі «Чебурашка» зламав трансформатор в трансформаторній будці, отримавши при цьому електроудар, і відірвав від річкового судна якір, прийнявши його за металобрухт.

Не дуже добре розбирається в орфографії. Однак, відповідно до книги, любить читати серйозні книжки. У будинці має енциклопедію. Також любить грати в шахи і лото.

Працює в зоопарку в першу зміну (у другу зміну працює його колега крокодил Валера). Зав. відділом панцирних Простоквашинського зоопарку, мл. науковий співробітник. Проживав за адресою: Велика Пиріжна вул., Д. 15, корп. И, дзвонити три з половиною рази. Потім за адресою м. Простоквашинськ, Велика Пиріжна вул., Буд. 1, кв. 2, дзвонити два з половиною рази, тел. 987000[2]

Пізніше був покликаний в армію, служив в десантних військах. За час служби навчився водити танк і вертоліт. Після завершення військової служби працював на шоколадній фабриці, займався боротьбою з крадіжками. Пізніше вступив на службу в міліцію, йому було присвоєно спеціальне звання лейтенант міліції[3].

Мультфільми

Персонаж здобув популярність після появи в мультфільмах Романа Качанова, що склали тетралогію:

У цих мультфільмах крокодила Гену озвучує Василь Ліванов, пісні виконує Володимир Ферапонтов.

У 1990 році Гаррі Бардін створив мультфільм «Сірий Вовк та Червона Шапочка» за мотивами різних — як російських, так і сучасних. У цьому мультфільмі крокодила Гену озвучив сам режисер.

Даниною поваги міжнародної команди аніматорів мультфільмів Романа Качанова став повнометражний ляльковий мультиплікаційний фільм «Чебурашка» (2013) японського режисера Макото Накамура. Для того, щоб зберегти дух легендарного радянського мультфільму, все ляльки і декорації були відтворені заново: пластика, міміка і голоси героїв були відтворені з максимальною достовірністю. У російській версії фільму крокодила Гену по черзі озвучили Володимир Ферапонтов і Гаррі Бардін.

Книги про крокодила Гену

  • Успенський Е. М Бізнес крокодила Гени // Крокодил Гена та його друзі. — Ростов-на-Дону, 1992. — 272 с. — ISBN 5-7507-0873-X
  • Успенський Е. М. Крокодил Гена і грабіжники.
  • Успенський Е. М. Крокодил Гена та його друзі.
  • Успенський Е. М. Крокодил Гена — лейтенант міліції. — М.: РОСМЭН, 1999. — 76 с.
  • Успенський Е. М. Новий рік з Чебурашкою.
  • Успенський Е. М. Відпустка крокодила Гени. — М.: Астрель, АСТ, Малыш, 2006. — 80 с.
  • Успенський Е. М. Викрадення Чебурашки.
  • Успенський Е. М. Чебурашка їде в Сочі.
  • Успенський Е. М. Чебурашка йде в люди.

Прототип

За словами Едуарда Успенського, в якійсь мірі прототипом (характер і стиль) крокодила Гени був композитор Ян Френкель. Письменник розповідав історію про те, як в 1983 році, на святкуванні 50-річчя видавництва «Детская литература», піднявся на сцену і сказав: «Дорогі друзі, зараз я відкрию вам страшну таємницю, з кого був написаний крокодил Гена. Він сидить тут, перед вами». Присутні стали вдивлятися в членів президії, намагаючись вгадати. А Успенський почекав, поки вщухне сміх в залі, і сказав: «Ян Абрамович, підніміться, будь ласка». Френкель встав і вклонився аудиторії[4].

Шведські Друттен і Гена

У 1970-ті роки в Швеції випускалися телесеріали, радіопередачі, грамплатівки і журнали коміксів, персонажів яких звали «Друттен» і «крокодил Гена» ( «Drutten och Gena»). Ці персонажі були створені за образом привезених з подорожі в СРСР ляльок Чебурашки і Гени і зовні збігалися з ними. Однак на цьому схожість закінчується: в Швеції Друттен і Гена співали інші пісні і розповідали інші історії, і жили вони не в «одному дуже великому місті», а на книжковій полиці. Тому хоча багато шведів візуально впізнають Чебурашку і Гену, вони, як правило, не асоціюють їх з радянськими мультфільмами і книгами.

Пам'ятники

  • У місті Ішимбай встановлено скульптурну композицію «Крокодил Гена і Чебурашка»[5].
  • У Харкові, на Журавлівці, на вулиці Будівельній, встановлено пам'ятник крокодилу Гені, де він зображений як в мультфільмі — зеленим, в піджаку і граючим на гармошці.
  • У місті Раменське, на перетині вулиць Гур'єва і Михалевича, встановлено скульптурну композицію, що включає в себе бронзові статуї крокодила Гени, Чебурашки, Шапокляк і її щурики Лариски. Автор скульптур: Олег Ершов[6].

Див. також

Примітки

  1. Крокодил Гена.
  2. Успенский Э. Бизнес крокодила Гены // Крокодил Гена и его друзья. — Ростов-на-Дону, 1992. — 272 с. — ISBN 5-7507-0873-X.
  3. Успенский Э. Крокодил Гена — лейтенант милиции. — М.: РОСМЭН, 1999. — 76 с.
  4. С журавлиной стаей. Судьба Мастера / Russia.tv
  5. Никулочкин, Д. В. Хранители истории Ишимбая / ред. Г. Р. Ямалова // Подметки+ : газ.. Ішимбай : РИК «Аспект», 2018.   23 (6 червня). — С. 2. ISSN 2220-8348.
  6. Необычные места и памятники. unplaces.ru. Процитовано 15 липня 2017.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.