Кропив'янка сіра

Кропи́в'янка сі́ра[1], сла́вка сі́ра (Sylvia communis) — невеликий птах родини кропив'янкових. В Україні звичайний гніздовий, перелітний вид.

?
Кропив'янка сіра

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кропив'янкові (Sylviidae)
Рід: Кропив'янка (Sylvia)
Вид: Кропив'янка сіра
Sylvia communis
Latham, 1787

Ареал поширення C. communis     Гніздування      Шляхи міграції      Зимування
Посилання
Вікісховище: Sylvia communis
Віківиди: Sylvia communis
ITIS: 563188
МСОП: 22716910
NCBI: 216193
Кропив'янка сіра в Nederlandsche Vogelen (en: Dutch Birds), Vol. 2 (1789)

Опис

Зовнішній вигляд

Невеликий птах, розміром менший за горобця. Маса тіла 14-15 г, довжина тіла близько 14 см. У дорослого самця у шлюбному вбранні голова зверху і задня частина шиї сірі; покривні пера вух сірувато-бурі; горло біле; спина, плечі, поперек і надхвістя сірувато-бурі; темно-бурі покривні пера крил і другорядні махові пера з широкою рудою облямівкою: низ білуватий, воло, боки тулуба і груди з рожевим відтінком; махові пера бурі, зі світлою облямівкою; хвіст бурий, крайні стернові пера майже цілком білі; дзьоб бурий, біля основи світліший; ноги світло-руді; райдужна оболонка ока рудувато-бура; у позашлюбному оперенні спина з домішкою рудого кольору; рожевого відтінку на волі і грудях нема. Доросла самка подібна до позашлюбного самця. Молодий птах схожий на дорослу самку, але горло сірувато-біле; на крайніх стернових перах чисто-білий колір відсутній; ноги бурі; райдужна оболонка ока темно-коричнева[2].

Від прудкої кропив'янки відрізняється присутністю рудого кольору в забарвленні крил і світлими ногами.

Голос

Пісня — тріскотливе щебетання, поклик — хрипке «вед — вед — вед».

Поширення

Гніздовий ареал охоплює Європу, Малу Азію, Західний Сибір, Північно-Західну Африку, а також Ізраїль.

В Україні поширена на всій території.

Перелітний птах, зимує в Африці на південь від Сахари.

Підвиди

Виділяють 4 підвиди[3]:

Чисельність

Досить численний вид, чисельність в Європі оцінена в 14—25 млн пар, в Україні — 1,46—1,9 млн пар. На початку ХХІ ст. спостерігалося слабке збільшення розміру популяції[4]; проте за останніми даними чисельність скорочується.[5]

Місця існування

У гніздовий період тримається відкритих, добре прогрітих сонцем місць, що зарослі кущами, окремими деревами. Найбільш типовими гніздовими біотопами є зарості кущів на лісових узліссях, серед луків, низинних боліт, по берегах водойм, а також серед вирубок із підростом дерев, молоді лісопосадки. Часто зустрічається поруч з людиною: у лісозахисних смугах вздовж доріг, на міських пустощах, городах, у садах і світлих парках.

Гніздування

Самка біля гнізда з пташенятами
яйце Cuculus canorus canorus + Sylvia communis - Тулузький музей

Гніздиться окремими парами, які інколи розміщені одна від одної доволі близько, на відстані 60-80 м. Гнізда зазвичай розміщує у заростях кропиви, іван-чаю, полину та інших високостеблових трав, серед молодої деревної порослі, в низькорослих кущах. Гніздо закріплює на стеблах трав'янистих рослин, у розвилці гілок молодих дерев і кущів, зрідка — у кущах хмизу. Висота розміщення гнізда 0,1-1 м, рідко вище. Іноді воно може бути розміщене прямо на землі.

Гніздо пухке, тонкостінне, з більш глибоким, ніж у інших кропив'янок, лотком. Будівельний матеріал одноманітний: стебла і листя дикорослих злаків, рідше корінці. Ззовні і по верхньому краю у гніздо вплітаються павутиння, кокони, рослинний пух. Лоток вистилається більш тонкими травинками, нерідко волоссям. Висота гнізда становить 4,5-8,0 (в середньому 7,0), діаметр гнізда — 8,0-11,0 (10,3), діаметр лотка — 4,5-6,8 (6,0), глибина лотка 4,0-5,5 (5,1) см.

Повна кладка зазвичай складається з 4-6 яєць, у виключних випадках — з 3. Колір основного фону шкаралупи варіює від жовтувато-білого до світло-вохристого або зеленуватого. Поверхнева плямистість буває двох типів — у вигляді дрібних оливкових, оливково-бурих і темно-сірих заокруглених плям або у вигляді більш крупних бурих і сірувато-бурих розмитих плям. Глибока плямистість сірого кольору різноманітних відтінків. Середні розміри яєць 18,38×14,06 мм.

Відкладання яєць відбувається у третій декаді травня — у першій декаді червня, у окремих пар — до другої декади червня. Протягом року один виводок. Насиджують протягом 12-13 діб обидва партнери.[6]

Живлення

Сіра кропив'янка живиться переважно комахами, яких ловить на траві, листях, гілках дерев; інколи споживає ягоди.

Охорона

Перебуває під охороною Бернської конвенції.

Посилання

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
  3. Sylvia communis, Avibase (англ.)
  4. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
  5. BirdLife International 2012. Sylvia communis. In: IUCN 2013. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2013.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 02 January 2014.
  6. Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — ISBN 5-339-00209-8.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.