Крути (станція)

Кру́ти проміжна залізнична станція 5-го класу Конотопської дирекції Південно-Західної залізниці на лінії Бахмач-Пасажирський Ніжин. Розташована в селищі Пам'ятне Ніжинського району Чернігівської області.

Станція Крути

Бахмач-Пасажирський Ніжин
Південно-Західна залізниця
Конотопська дирекція
с-ще Пам'ятне

51°04′55″ пн. ш. 32°08′46″ сх. д.
Дата відкриття 17 грудня
Рік відкриття 1868 (154 роки)
Проектна назва Крути
Тип проміжна
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Пересадка на автобус, маршрутне таксі
Відстань до Києва, км 146
Відстань до Бахмача-Пасажирського, км 50,9
Відстань до Ніжина, км 18,5
Код станції 325706 ?
Код «Експрес-3» 2200036 ?
Послуги

Історія

Рух залізницею від Курська до Броварів було відкрито 17 грудня 1868 року і тоді ж було відкрито станцію Крути поблизу однойменного села.

З кінця XIX століття станція перетворюється на вузлову 1891 року прокладено вузькоколійну залізницю до Чернігова, а вже 1894 року — було відкрито лінію до станції Ічня.

Історично визначні події

Станція увійшла в історію, передусім, через бій під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року безпосередньо поблизу станції та на самій станції[1][2].

Тут близько 600 українських вояків — чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових Стрільців під командуванням сотника армії УНР Аверкія Гончаренка зійшлися у бою із загоном російських більшовиків під командуванням підполковника Михайла Муравйова[3].

У кінематографі

Вікопомні бої на станції та поблизу неї детально відображені у художньому кінофільмі «Крути 1918», відзнятому режисером Олексієм Шапарєвим у 2017 році[4].

Новітня історія

З 1920-х років станція перетворюється на звичайну проміжну — у 1920-х роках з Ніжина до Чернігова та Прилук було прокладено залізничні колії, а від Крут — розібрано.

Стара будівля вокзалу не збереглася. Сучасна будівля зведена після німецько-радянської війни.

Галерея

Примітки

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.