Крути 1918

Сюжет обрамлено історією про відвідання бійцем АТО монумента на меморіалі «Пам'яті героїв Крут».

В грудні 1917 Росія оголошує війну УНР. Більшовицьке військо кількома угрупуваннями наступає на Україну вздовж залізничних шляхів з Гомеля, Брянська і Харкова. Біля Бахмача (нині Чернігівська область) мають з'єднатися три головні ударні групи під командуванням полковника Муравйова, щоб далі через залізничну станцію Крути наступати на Київ. Урядовці УНР виступають перед киянами, розповідаючи про загрозу, проте далеко не всі згідні захищати державу, втомлені війною. Однак, гімназисти записуються в добровольці, з-поміж них Григорій Піпський.

Двоє братів — Андрій і Олекса Савицькі, закохуються у студентку Софію. Андрій відмовляється йти до війська, а Олекса іде з Софією в кав'ярню. Їхній батько, генерал Савицький, отримує кіноплівку зі свідченнями воєнних злочинів російських червоноармійців. Підглянувши за цим кіно, Андрій вирішує все ж піти до війська аби захистити державу, та потрапляє в Студентський Курінь Січових Стрільців.

Тим часом контррозвідки УНР та Франції прагнуть скооперуватися, щоб дискредитувати Володимира Леніна та завадити його планам з поширення Російської революції. Однак, українського агента, котрим виявляється Олекса, що мав передати таємний документ, перехоплюють. Олекса погоджується в обмін на життя та гроші передати більшовикам решту документів. Перший документ потрапляє до російського агента Берга, що відвідує поїзд, яким їде Михайло Муравйов. Той розпитує про обстановку в Києві та обіцяє забезпечити зброєю, щоб влаштувати повстання на заводі «Арсенал». Пронісши пістолети та вибухівку, агенти Берга під виглядом робітників захоплюють завод, але їх долають бійці Симона Петлюри. Зазнавши невдачі в захопленні Києва зсередини, більшовики посилають солдатів у наступ зі сходу.

Аби затримати загарбників, в січні 1918 уряд УНР до Крутів надсилає усі боєздатні частини, серед яких Студентський Курінь Січових Стрільців під командуванням генерала Савицького. Андрій прощається з Софією та вирушає з Куренем. Коли гімназисти прибувають на залізничну станцію Крути, приходить запізнілий наказ терміново повертатися в Київ аби протистояти повстанню. Але слідом на Київ уже наступають більшовицькі війська і Курінь виявляється єдиною силою, здатною затримати його просування. Генерал Савицький командує боєм і змушує більшовиків відступити. Але він підозрює, що невдовзі ворогам надійде підкріплення, тому наказує Андрієві вирушити подалі від поля бою, щоб прикривати відступ Січових Стрільців із залізничної станції.

Андрій займає кулеметну позицію на колії з товаришем-поляком Мареком. Коли наближаються червоноармійці, Андрій зупиняє їхній наступ, але в кулемета закінчуються набої, а Марек гине від ворожої кулі. Андрій повертається до поїзда, залишені на станції Січові Стрільці поспішають туди ж, проте не встигають, бо поїзд від'їжджає за командою генерала. Вони вирішують сховатися в покинутій будівлі, де потрапляють у засідку Муравойова. Андрій самотужки покидає поїзд, щоб врятувати їх.

Муравойов зі своїми солдатами роззброює полонених і залишає їх на ніч у підвалі. Там Григорій ділиться з товаришами цукерками, подарованими сестрою. Генерал Савицький схоплює Берга і допитує його, але той лише глузує з нього. Зранку Муравойов командує розстрілом полонених. Григорій починає співати гімн, його почин підхоплюють інші і гинуть під пострілами. Олекса прибуває на станцію, де за передачу решти документів отримує велику суму грошей. В цей час Андрій досягає станції. Олекса стріляє в більшовицьких агентів, але сам гине від пострілу у відповідь. Олекса перед смертю зізнається братові, що від початку планував обманути більшовиків і просить передати документи батькові.

Поїзд з уцілілими Січовими Стрільцями повертається до Києва, де Андрій передає батькові Григорія закривавлений шарф його сина. Андрія зустрічають Софія та його батько-генерал.

Закінчується фільм сценою з бійцем АТО, який спостерігає за тим, як вихованці Українського Пластового Юнацтва приходять на екскурсію до меморіалу, зведеного на пам'ять про бій під Крутами.

Проєкт фільму став одним з переможців Дев'ятого конкурсного відбору Державного агентства України з питань кіно у сесії ігрових тематичних фільмів (до 100-річчя проголошення Української Народної Республіки, до 100-ї річниці Бою студентів під Крутами) та отримав 26 млн грн державної фінансової підтримки при загальному бюджеті 52 млн грн[5].

Перший промо-постер до фільму (2017) Автор — Марія Євгеніївна Федюк. Це зображення є обкладинкою до синглу гурту «ВЕРЕМІЙ» під назвою «Сповідь розстріляних душ»

Зйомки фільму стартували 8 вересня 2017 року[6] в Межигір'ї,[прим. 1] де відтворені французькі локації стрічки.[7][8] Протягом осені-зими 2017 були проведені складнопостановочні зйомки — з використанням спец- та піротехнічних ефектів, за участю великої кількості акторів масових сцен, тварин та каскадерів[9]. Основні зйомки тривали протягом жовтня-грудня і знімалися здебільшого у Києві — Софійська площа, Київська фортеця, вулиці міста.[8][10] Саму станцію Крути, яка розташована в Чернігівській області, знімали у селі Сигнаївка Черкаської області[11]. У зйомках в цілому було задіяно близько 1000 акторів і 2000 одиниць зброї.[5] У зйомках батальних сцен брали участь 150 військових Нацгвардії України.[12]

Фільм отримав переважно негативні відгуки від українських кінокритиків.[19][20][21] Серед найбільших недоліків фільму кінокритики назвали слабкий сюжет та присутність значної кількості русофільських елементів.

Ігор Грабович для «Укрінформ» відгукнувся: «Багато хто вважає, що історичним може бути будь-який фільм, у якому дія відбувається у минулому, причому це минуле розуміється тільки у якомусь матеріальному плані, як наявність на екрані застарілих моделей автомобілів, моди минулих років чи чогось подібного. Сюжет у більшості випадків значення не має, оскільки історія стає просто приводом для нестримних фантазій […] З такого погляду „Крути 1918“ не є історичним фільмом, оскільки не тільки досить приблизно демонструє бій під Крутами, але ще й вплітає до фільму вигадану детективну історію, яка тільки утруднює сприйняття фільму, заплутує глядача хаотичним нагромадженням подій та персонажів, які дуже важко ідентифікувати.  Жанр цього фільму дуже важко визначити, бо тут поєдналися і псевдоісторичне, фактично костюмне кіно, і детектив, і трилер, і частково мелодрама. І кожен з цих жанрів намагається побороти сусідній, витіснити його з фільму, бо їм там усім тісно, як у якійсь маршрутці у годину пік».[22]

Згідно з рецензією «Zaxid.net», невдалий монтаж псує найважливіші сцени. Так, у фільмі виглядає, що наркоман Муравйов сам якимось чином полонив групу озброєних курсантів, які просто натикнулися на нього невідомо де. «З усім тим вона [кінострічка] містить кілька справді емоційних сцен, які можуть зворушити глядача та змусити його прочитати щось такого історичного. Але цього замало. Хоча пісні у виконанні „Гайдамаків“ та Христини Соловій здатні прикрасити будь-який плей-лист. А останні титри, які показують справжніх героїв Крут доводять до сліз навіть найстриманіших. От тільки такий ефект, який мають фінальні титри, мав би мати сам фільм».[23]

Прикладом русофільських елементів історик видання «Історична правда» Андрій Руккас назвав виконання українськими патріотично налаштованими студентами російськомовної пісні Олександра Вертинського «В бананово-лимонном Сингапуре», котра недоречна як через історичну недостовірність (пісня була написана лише у 1931 році), так і через те, що російськомовна пісня російського шансоньє звучить дивно в устах молодих та полум'яних українських патріотів, що свідомо пішли добровольцями на фронт захищати Україну.[19]

Ігор Грабович також прокоментував: «Про що картина „Крути 1918“? Вона про конспірологію. Про начебто таємні пружини, які керують історією […] Від перших епізодів ми бачимо змову — змовляються представники української та французької розвідок. Далі ми бачимо, як за змовниками ведуть полювання більшовики, які самі планують змову — повстання в Києві на заводі „Арсенал“. Змови переплітаються між собою, бо один з агентів явно є зрадником і працює одразу на дві ворогуючі розвідки. Окрема змова присутня в середовищі самих більшовиків, де йде протистояння між Леніним і Троцьким, до якої якимось боком долучені і П'ятаков, і Муравйов. Оця конспірологія творить доволі макабричну атмосферу, у якій бій під Крутами просто губиться і стає фактично необов'язковим доповненням до історії змов та протистояння розвідок».[24]

Новелізація сюжету фільму вийшла у 2019 році у видавництві КСД:

• Костянтин Тур-Коновалов (2018). Крути 1918. Харків: КСД. 224 стор. ISBN 978-617-12-5089-5

• Крути 1918 на сайті IMDb (англ.)
• Крути 1918 у соціальній мережі «Facebook»
• Крути 1918 на сайті B&H
• Крути 1918 на VOD платформі 1+1 video (доступ лише з українських IP)