Конотоп (станція)

Коното́п (МФА: [kon̪oˈt̪ɔp] ( прослухати)) — позакласна сортувальна залізнична станція, головна станція Конотопської дирекції Південно-західної залізниці, розташована в однойменному місті Конотоп Сумської області.

Станція Конотоп

Конотоп Бахмач-Пасажирський
Конотоп Ворожба
Зернове — Конотоп
Південно-Західна залізниця
Конотопська дирекція
м. Конотоп



Залізничний вокзал Конотоп

Схема руху приміських поїздів Конотопської дирекції
51°13′23″ пн. ш. 33°11′15″ сх. д.
Рік відкриття 1868 (154 роки)
Тип пасажирська
Колій 8
Платформ 4
Тип платформ(и) 2 бічні та 2 острівні
Форма платформи прямі
Вулиця Свободи, 23
Відстань до Києва, км
221
Відстань до Львова, км
810
Відстань до Ворожби, км
75
Відстань до Зернового, км
132
Код станції 327400 ?
Код «Експрес-3» 2200040 ?
Послуги     
Супутні послуги       
Пересадка на трамвай 1, 3
Конотоп (станція)
на Вікісховищі

Історія

24 грудня 1866 року російський імператор Олександр II видав указ про створення залізниці за маршрутом Курськ Київ завдовжки 438 верст. З цього моменту почалася історія залізничного вокзалу Конотоп та Конотопської ділянки Південно-Західної залізниці.

1868 року першими були побудовані залізничний вокзал міста Конотоп, паровозне депо та майстерні.

Зруйновану під час Другої світової війни будівлю залізничного вокзалу було відновлено за проєктом архітектора Петра Красицького у 1950-1953 роках[1][2].

Нині Конотоп — великий залізничний вузол. Персонал Конотопської дирекції Південно-Західної залізниці займається пасажирськими та вантажними перевезеннями за сімома напрямками: київським, харківським, московським, курським, гомельським, вітебським, полтавським.

1967 року станція електрифікована у складі дільниці Ніжин Конотоп Зернове. У червні 2010 року електрифікована дільниця Конотоп Ворожба протяжністю 76 км[3].

На станції Конотоп здійснюється прикордонний та митний контроль.

Пасажирське сполучення

Через станцію Конотоп прямують пасажирські потяги київського, московського та сумського напрямків і приміські потяги.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1056 з 1 березня 2020 року громадяни України перетинати державний кордон України з Росією можуть тільки за наявності закордонного паспорту[4].

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Вокзал на ст. Конотоп Московско-Киевской железной дороги [Сумская область] : проект восстановления : фасад со стороны города [Изоматериал] : чертеж, масштаб 1:100, синька / Союзтранспроект, Киев. проект. контора, Архитектур. мастерская ; гл. инженер к-ры Литвиновский ; начальник архитектор маст. Экунин ; гл. архитектор Домашенко ; авт. проекта и проверил Красицкий ; проектиров. Зязин. — К. : [б. в.], 1950. — 1 л. (ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. Шифр 72(084.94). Г 7006/3).(рос.)
  2. Вокзал на ст. Конотоп Московско-Киевская железной дороги : проект восстановления : индивидуал. проект : материалы на конкурс лучших жилых и гражданских зданий, выстроенных в 1953 г. [Изоматериал] : текст, чертежи, фото, бумага, диазобумага, фотобумага / Киевгипротранс ; авт. проекта П. Ф. Красицкий. — К. : [б. в.], 1950. — 7 с. + 6 л. черт. (синька) + 4 фот. (ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. Шифр 72(084.94). Г 11536/1-10). (рос.)
  3. Електрифікація ділянки Конотоп — Ворожба Архівовано 31 грудня 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  4. Українці з 1 березня 2020 року зможуть їздити до Росії тільки за закордонними паспортами // Прес-центр МВС України, 2020-02-01

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.