Кубарєв Василь Миколайович

Василь Миколайович Кубарєв (30 січня 1918(19180130), село Ненаєдово, тепер Ржевського району Тверської області, Російська Федерація 17 листопада 2006, місто Санкт-Петербург) — радянський військовий діяч, начальник Військової інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони імені маршала Говорова, генерал-полковник авіації. Герой Радянського Союзу (28.09.1943). Депутат Верховної Ради УРСР 9—10-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1981 роках. Кандидат військових наук.

Кубарєв Василь Миколайович
Народився 30 січня 1918(1918-01-30)
село Ненаєдово, тепер Ржевського району Тверської області, Російська Федерація
Помер 17 листопада 2006(2006-11-17) (88 років)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність державний діяч
Alma mater Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Науковий ступінь кандидат військових наук
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет цивільної авіаціїd
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання генерал-полковник авіації
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині селянина. Закінчив Ітомльську неповну середню школу Ржевського району, потім закінчив Ржевський медичний технікум. Одночасно займався в аероклубі міста Ржева.

У Червоній Армії з 1938 року. У 1938 році закінчив Одеську військово-авіаційну школу пілотів і залишився в ній інструктором-льотчиком. Був командиром ланки в Конотопській, потім в Армавірській військово-авіаційній школі пілотів.

Учасник німецько-радянської війни з листопада 1941 року. Служив командиром ескадрильї 65-го гвардійського винищувального авіаційного полку 4-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 15-ї повітряної армії. Потім був призначений заступником командира авіаційного винищувального полку по льотній підготовці. Воював на Калінінському, Брянському, 1-му і 2-му Прибалтійських, 3-му і 1-му Білоруських фронтах.

Член ВКП(б) з 1942 року.

Після війни продовжував службу у Військово-Повітряних Силах СРСР.

У 1951 році закінчив Військово-повітряну академію, у 1960 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

Служив на відповідальних посадах у ВПС СРСР: командир авіаційної дивізії, командир корпусу протиповітряної оборони.

У 1960—1965 роках — 1-й заступник командувача 6-ї окремої Червонопрапорної армії протиповітряної оборони.

У 1965—1973 роках — командувач 6-ї окремої Червонопрапорної армії протиповітряної оборони Ленінградського військового округу.

У 1973 — грудні 1980 року — начальник Військово-інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони імені Маршала Радянського Союзу Говорова у місті Харкові.

У 1981 році вийшов у відставку.

Проживав у Санкт-Петербурзі. Працював завідувачем кафедри Академії цивільної авіації. Був головою об'єднаного комітету ветеранів війни і військової служби — однополчан.

Похований на Нікольському кладовищі у Санкт-Петербурзі.

Звання

Нагороди

Література

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.