Кубок Європи з метань

Кубок Європи з метань (англ. European Throwing Cup) є особисто-командним змаганням з метальних дисциплін (штовхання ядра, метання диска, метання молота, метання списа), яке щорічно проводить Європейська легкоатлетична асоціація.

Кубок Європи з метань
European Throwing Cup
Загальна інформація
Статус активний
Тривалість 2 дні
Регулярність щороку
Засновано 2001
Вебсайт посилання

Україна приймала турнір у 2007. Містом-господарем змагань виступила Ялта.

Історія заснування

У європейському легкоатлетичному календарі ці змагання з'явилися як своєрідне «доповнення» до зимового чемпіонату Європи, з тим, щоб збільшити змагальний сезон метальників.

Змагання вперше були проведені у 2001 під назвою «Європейський виклик із зимових метань» (англ. European Winter Throwing Challenge) та міцно посіли місце в континентальному легкоатлетичному календарі. Починаючи з 2005, змагання змінили назву на «Кубок Європи із зимових метань» (англ. European Winter Throwing Cup). Хоч цей турнір і проводиться в березні, він офіційно до 2016 містив у назві слово «зимовий».

Починаючи з 2007 змагання стали проводитися і для метальників ще однієї вікової категорії — молодіжної (до 23 років)[1].

Формат змагань

Тривалість змагань — 2 дні.

До програми турніру входять всі чотири класичні метальні дисципліни — метання диска, молота, списа та штовхання ядра.

В змаганнях не можуть брати участь спортсмени, які станом на 31 грудня року проведення Кубку не досягають 16 років. Для чоловічого молоту та штовхання ядра мінімальний вік для участі встановлений у 18 років.

За великої кількості заявлених учасників в одній дисципліні регламент змагань передбачає можливість їх проведення в два потоки: спочатку в сектор виходять спортсмени з невисокими особистими рекордами (група «B»), а після них до боротьби вступають найсильніші (група «A»).

Кожна країна може виставити по 2 спортсмени у кожній дисципліні серед дорослих та по одному — серед молоді.

Першість визначається окремо серед чоловіків і жінок як серед дорослих, так і серед молоді.

До командного заліку йде кращий результат одного атлета від кожної країни в кожній метальній дисципліні, після чого він переводиться в очки за допомогою Міжнародної таблиці переводу результатів Світової легкої атлетики (англ. International Scoring Tables). За сумою отриманих очок у чотирьох метальних дисциплінах визначаються переможці та призери в командному заліку Кубка.

Призери в кожній дисципліні в межах командного та індивідуального та заліків отримують медалі. У межах командного заліку медалі отримують всі атлети країни, яка посіла призове місце, за умови виконання таким атлетом всіх спроб (необов'язково успішних) у змаганнях.

Змагання

Рік Місто Дата
2001 Ніцца 9-10 березня
2002 Пула 9-10 березня
2003 Джоя-Тауро 13-14 березня
2004 Марса 13-14 березня
2005 Мерсін 12-13 березня
2006 Тель-Авів 18-19 березня
2007 Ялта 17-18 березня
2008 Спліт 15-16 березня
2009 Лос-Реалехос 14-15 березня
2010 Арль 20-21 березня
2011 Софія 19-20 березня
2012 Бар 17-18 березня
2013 Кастельйон 16-17 березня
2014 Лейрія 15-16 березня
2015 Лейрія 14-15 березня
2016 Арад 12-13 березня
2017 Лас-Пальмас 11-12 березня
2018 Лейрія 10-11 березня
2019 Шаморін 9-10 березня
2020 Лейрія змагання не проводились через
пандемію коронавірусної хвороби
[2]
2021 Спліт 8-9 травня
2022 Лейрія
2023 Лейрія

Примітки

  1. Кубок Европы по метаниям // Легкая атлетика: Энциклопедия. В 2-х т. : [рос.] / В. Б. Зеличенок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах ; общ. ред. В. В. Балахничев. — Москва : Человек, 2012. — Т. 1. — С. 476-477. — ISBN 978-5-904885-80-9.
  2. Executive Board reviews feasibility of 2020 European Athletics Championships. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 26 березень 2019. Процитовано 26 березня 2019.

Джерела

  • Сторінка змагань на сайті Європейської легкоатлетичної асоціації (англ.)
  • Правила проведення змагань на сайті Європейської легкоатлетичної асоціації (англ.)
  • Кубок Европы по метаниям // Легкая атлетика: Энциклопедия. В 2-х т. : [рос.] / В. Б. Зеличенок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах ; общ. ред. В. В. Балахничев. — Москва : Человек, 2012. — Т. 1. — С. 476-482. — ISBN 978-5-904885-80-9. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.